black, ок, друзі - це зовсім специфічна категорія, я їх не підбираю. Зі всієї кількості знайомих інколи дуже рідко виділяється хтось особливий/а, от та людина буде надовго моїм другом, навіть якщо змінюються мої погляди і мухи
троха лінивий, занадто серйозно все сприймаю, занадто відповідальний в роботі а тому й часу на все дуже мало, маю дуже перемінний характер, декого це навіть лякає... коротше кажучи я сам з себе дивуюсь....треба трохи забити на все і поїхати десь на відпочинок :D
dilayla писав:
Ви не помічали, що поки ми самі не наголошуємо на своїх недоліках на них інші і не дуже звертають увагу? То може потрібно їх знати і робити спроби знайти в цьому позитив, наприклад не схожість на інших? І наголошувати саме на позитив (в міру без хвастовства)
Підтримую. В наших недоліках,але не у всіх приховуються наші переваги. Інколи буває й навпаки: ми вважаємо, що та чи інша риса - це наша перевага, а виявляється. що це недолік..
лінь... на моїй колишній роботі президент компанії вирішив боротись з цим явищем.... всі працівники (навіть прибиральниці) повинні були знати уривок А.П. Чехова "МОЯ ОНА"... спочатку всі були в шоці....... але нічого, вивчили здали, поставили оцінку і жили далі, але ліні менше не стало
"Она, как авторитетно утверждают мои родители и начальники, родилась раньше меня..."
Найгірший недолік це що мало прислуховуюсь до інших людей, Інколи сама себе дуже жалію, це напевно якийсь вид егоїзму чи що. А також завжди спішу з висновком. І дуже балую своїх доць.Ой, багато всього ще є...
Мої недоліки є моїми достоїнствами. Я така як я є, тому і змінюватись не збираюсь, життя зробить свою справу...з того часу коли я не живу постійно в Луцьку, я змінилась, точніше середовище мене змінило....