Що нам дала ця влада?
Модератор: Саня
- xXx
- Активний учасник
- Повідомлень: 443
- З нами з: Вів 01 березня 2005 р. 14:48
- Звідки: Україна, м.Луцьк.
Ну краще оплачовану робату знайти не так просто, на це потрібний якись час. А ті депутати ще довго будуть гнати бісюків з цінами. В кожнгого хто працює є робота, яку б заробітну плату на вашу думк чи потребу за вашу роботи в наш скрутний час треба плати? Якби якось в парламентську мережу всунути цей форум шоб якось ті депутати могли б нашу думку бачити. Чи якісь їхні емейли пробити і спамчиком пару раз вкинути. Цікаво щоб було. В когось будуть якісь їдеї?
- xXx
- Активний учасник
- Повідомлень: 443
- З нами з: Вів 01 березня 2005 р. 14:48
- Звідки: Україна, м.Луцьк.
Згідний відносно пива. Але треба ще хочаб більш-менш харчуватися та платити за квартуру в кого вона є, а хто знімає її. Ця проблема буде ще довго. Навіть взяти час коли держава зарплату затримувала по пів року. А зараз нараховують пеню по заборгованості за кварт плату.А як платити державі то ми маемо по повній програмі, а як зробити нормальну зарплату то малий бюджет в них бля. Економісти хренові бля.
- Black
- Адміністратор
- Повідомлень: 5194
- З нами з: Чет 27 січня 2005 р. 11:39
- Стать: чоловіча
- Звідки: 127.0.0.1
- Контактна інформація:
Лист українців до народного Президента
Вельмишановний пане Президенте!
Ви дали надію мільйонам. Після мороку зневіри і національного приниження Майдан запалив серця українців гордістю і вірою. За Вас віддали голос не московські шовіністи, не космополітичні „громадяни світу” і не червоні фанатики. Цю перемогу відстояли і вистраждали насамперед ми, українські патріоти. Тому переконані, що маємо моральне право звернутися до Вас безпосередньо. Не менше право, ніж Ваше близьке політичне оточення.
Радіємо за Всі перемоги і здобутки нової української влади. Вболіваємо за добрі українські наміри. Але зі здивуванням, а не раз і з болем у серці спостерігаємо за деякими приголомшливими діями і тенденціями. Вже сьогодні неозброєним оком бачимо, що Ваше найближче оточення, молячись до ідола на ймення Рейтинг, часом надмірно захоплюється сумнівними ритуалами пропаганди. Під час виборів ми заплющували очі на невиправдані залицяння до „русскоязичной” п'ятої колони, пристрасне опікування правами нацменшин (невже вони у нас найпригнобленіші)?!; пропаганду так званої „політичної нації”. Ми думали: може так і треба? Може, Ви змушені так чинити заради перемоги над антинародним режимом? Мовляв, демонстративною поступливістю ми переконаємо україножерів (колишніх гебістів, червоних фанатиків, люмпенізованих бандюків і т.д.) у тому, що ми „не козьол”, виторгуємо у них кілька відсотків голосів..., мовляв, куди українці подінуться - все одно дисципліновано проголосують, поїдуть спостерігачами на найгарячіші дільниці і відстоять місяць на Майдані..., натомість україножери і так голосували проти. І оскаженіло плювали на Україну. А ті кілька відсотків наших же переможних голосів ми відбили від махінаторів безкровною революцією.
Після виборів ми з подивом спостерігаємо: за інтригами Вашого оточення довкола владного пирога; за приватизацією плодів революції; за тим, як дають можливість легко втекти і замести сліди головним мафіозі (медведчукам, бакаям, суркісам, ківаловам та іншим соратникам кучми); за „фарбованими лисами”, що зграями перебігають до нової партії влади; за спробами нав'язати українцям „велікій і магучій” як другу державну мову і узаконити таким чином наслідки повзучої кучмівської русифікації (такі ініціативи йдуть і від Вашого близького оточення!). Ми спостерігаємо і думаємо: може, це тимчасові труднощі перехідного періоду?
Але останні пропагандистські шоу нової влади довкола чергового ювілею „вєлікой побєди” просто приголомшують! Після помаранчевої ейфорії ми наче очунялися в епосі брєжнівщини. Криваві червоні прапори на Майдані, де ще сто днів тому майоріли помаранчеві і синьо-жовті. Старі комуністичні фільми про хороших „асвабадітєлєй” і „бандитів-бандерівців” по всіх каналах ТБ. Прямі трансляції і репортажі параду в Москві...Радянська ідеологічна машина ніби воскресла. Ми не проти вшанування ветеранів-фронтовиків. Ми обома руками за! Але вшанування ветеранів це одне, а вшанування комуністичної імперії це інше. Варто, нарешті, розділити подвиги народу і злочини комунізму.
Та нас дивує і цікавить інше. Хто, які порадники-піартехнологи нарадили Вам брати участь у московському шоу відродження імперської величі? Невже не зрозуміло, що режим Путіна використовує річницю для зміцнення своєї влади і відбілювання сталінізму як „славного прошлого”? Невже не зрозуміло, що брати участь у цьому це витирати ноги об пам'ять мільйонів жертв російського большевизму? І чого варті слова про „мою націю” після цих дій?
Маленькі, але горді прибалтійські держави (до речі члени Євросоюзу, до якого ми так рвемося) вимагають у Росії вибачення за радянську окупацію як першу передумову добросусідських стосунків. Коли ми врешті наважимося поставити питання перед правонаступницею СРСР про вибачення і компенсацію за безпрецедентний геноцид українців у ХХ столітті?
Ваш друг, президент гордої Грузії, відмовився від візиту до Москви, поки та не виведе військ із його країни. Чому ж Ви їдете в гості до Путіна тоді, коли в Криму, всупереч Конституції України, розташовані російські війська, коли Москва переховує українських злодіїв, а російські політики нахабно втручаються у наші внутрішні справи?
Хто, врешті, „підкинув” Вам цю лукаву пропагандистську тезу про „примирення” досі не визнаних українських героїв з карателями енкаведистами?! Поки „ветерани” НКВД отримували персональні пенсії і відпочивали на курортах, вояки ОУН-УПА і їхні родини отримували кулі в потилиці і гнили в концтаборах.
Цинічно піарити про створення чергової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, коли йдеться про відновлення елементарної Справедливості.
Пане Президенте! Придивіться уважно до свого оточення. І поверніться обличчям до українців. Чи, може, це знову „не на часі”?
Все ще з вірою Ваші терплячі українці
Джерело: http://www.rivne.vosvoboda.info
Вельмишановний пане Президенте!
Ви дали надію мільйонам. Після мороку зневіри і національного приниження Майдан запалив серця українців гордістю і вірою. За Вас віддали голос не московські шовіністи, не космополітичні „громадяни світу” і не червоні фанатики. Цю перемогу відстояли і вистраждали насамперед ми, українські патріоти. Тому переконані, що маємо моральне право звернутися до Вас безпосередньо. Не менше право, ніж Ваше близьке політичне оточення.
Радіємо за Всі перемоги і здобутки нової української влади. Вболіваємо за добрі українські наміри. Але зі здивуванням, а не раз і з болем у серці спостерігаємо за деякими приголомшливими діями і тенденціями. Вже сьогодні неозброєним оком бачимо, що Ваше найближче оточення, молячись до ідола на ймення Рейтинг, часом надмірно захоплюється сумнівними ритуалами пропаганди. Під час виборів ми заплющували очі на невиправдані залицяння до „русскоязичной” п'ятої колони, пристрасне опікування правами нацменшин (невже вони у нас найпригнобленіші)?!; пропаганду так званої „політичної нації”. Ми думали: може так і треба? Може, Ви змушені так чинити заради перемоги над антинародним режимом? Мовляв, демонстративною поступливістю ми переконаємо україножерів (колишніх гебістів, червоних фанатиків, люмпенізованих бандюків і т.д.) у тому, що ми „не козьол”, виторгуємо у них кілька відсотків голосів..., мовляв, куди українці подінуться - все одно дисципліновано проголосують, поїдуть спостерігачами на найгарячіші дільниці і відстоять місяць на Майдані..., натомість україножери і так голосували проти. І оскаженіло плювали на Україну. А ті кілька відсотків наших же переможних голосів ми відбили від махінаторів безкровною революцією.
Після виборів ми з подивом спостерігаємо: за інтригами Вашого оточення довкола владного пирога; за приватизацією плодів революції; за тим, як дають можливість легко втекти і замести сліди головним мафіозі (медведчукам, бакаям, суркісам, ківаловам та іншим соратникам кучми); за „фарбованими лисами”, що зграями перебігають до нової партії влади; за спробами нав'язати українцям „велікій і магучій” як другу державну мову і узаконити таким чином наслідки повзучої кучмівської русифікації (такі ініціативи йдуть і від Вашого близького оточення!). Ми спостерігаємо і думаємо: може, це тимчасові труднощі перехідного періоду?
Але останні пропагандистські шоу нової влади довкола чергового ювілею „вєлікой побєди” просто приголомшують! Після помаранчевої ейфорії ми наче очунялися в епосі брєжнівщини. Криваві червоні прапори на Майдані, де ще сто днів тому майоріли помаранчеві і синьо-жовті. Старі комуністичні фільми про хороших „асвабадітєлєй” і „бандитів-бандерівців” по всіх каналах ТБ. Прямі трансляції і репортажі параду в Москві...Радянська ідеологічна машина ніби воскресла. Ми не проти вшанування ветеранів-фронтовиків. Ми обома руками за! Але вшанування ветеранів це одне, а вшанування комуністичної імперії це інше. Варто, нарешті, розділити подвиги народу і злочини комунізму.
Та нас дивує і цікавить інше. Хто, які порадники-піартехнологи нарадили Вам брати участь у московському шоу відродження імперської величі? Невже не зрозуміло, що режим Путіна використовує річницю для зміцнення своєї влади і відбілювання сталінізму як „славного прошлого”? Невже не зрозуміло, що брати участь у цьому це витирати ноги об пам'ять мільйонів жертв російського большевизму? І чого варті слова про „мою націю” після цих дій?
Маленькі, але горді прибалтійські держави (до речі члени Євросоюзу, до якого ми так рвемося) вимагають у Росії вибачення за радянську окупацію як першу передумову добросусідських стосунків. Коли ми врешті наважимося поставити питання перед правонаступницею СРСР про вибачення і компенсацію за безпрецедентний геноцид українців у ХХ столітті?
Ваш друг, президент гордої Грузії, відмовився від візиту до Москви, поки та не виведе військ із його країни. Чому ж Ви їдете в гості до Путіна тоді, коли в Криму, всупереч Конституції України, розташовані російські війська, коли Москва переховує українських злодіїв, а російські політики нахабно втручаються у наші внутрішні справи?
Хто, врешті, „підкинув” Вам цю лукаву пропагандистську тезу про „примирення” досі не визнаних українських героїв з карателями енкаведистами?! Поки „ветерани” НКВД отримували персональні пенсії і відпочивали на курортах, вояки ОУН-УПА і їхні родини отримували кулі в потилиці і гнили в концтаборах.
Цинічно піарити про створення чергової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, коли йдеться про відновлення елементарної Справедливості.
Пане Президенте! Придивіться уважно до свого оточення. І поверніться обличчям до українців. Чи, може, це знову „не на часі”?
Все ще з вірою Ваші терплячі українці
Джерело: http://www.rivne.vosvoboda.info
- xXx
- Активний учасник
- Повідомлень: 443
- З нами з: Вів 01 березня 2005 р. 14:48
- Звідки: Україна, м.Луцьк.
Так, лист не поганий. Цього мабуть амлувато. Якби якось засипати такими
чи подібними листами президента та примьєрів. Може ще на зовні якось кидати таку інформацію, може керівники інших держав хоча б трошки зможуть вплинути на ефективніші дії керівників держави відносно покращення життя та забезпечення українського народу. Давайте щось придумаємо.
чи подібними листами президента та примьєрів. Може ще на зовні якось кидати таку інформацію, може керівники інших держав хоча б трошки зможуть вплинути на ефективніші дії керівників держави відносно покращення життя та забезпечення українського народу. Давайте щось придумаємо.
- Black
- Адміністратор
- Повідомлень: 5194
- З нами з: Чет 27 січня 2005 р. 11:39
- Стать: чоловіча
- Звідки: 127.0.0.1
- Контактна інформація:
Kazanov писав: Наша нова влада з вчорашнього дня оголосила про підняття абонплати за телефон з 9 до 18 грн. А про підняття заробітноъ плати знову забула. Ото бля нова влада бля. Що в нашій країні робитсь. Якийсь безлад.
Ще ніхто нічого не вирішив. Національна комісія з питань регулювання звязку запропонувала знизити тарифи на міжнародні, міжміські дзвінки і дзвінки з стаціонарих телефонів на стільникові. В сфері місцевого телефонного звязку пропонується підвищити тарифи як при почасовій, так і при абонентській системі оплати. Крім того, пропонується підвищити тарифи на всерединіобласні телефонні дзвінки. Прийнятий за основу проект рішення НКРЗ буде направлений на погодження в Федерацію профсоюзів, Мінекономікі і Мінтрансзвязку. Після того всього воно ще піде в Міністерство юстиції на погодження. Так що дядя не лякай людей, ще нічого невідомо.