Форум Луцької інтернет-спільноти

Не роблять, але продають  :)

Так, пам’ятаю, в минулорічні морози на Водохрище в Києві так добре зігрівала... Та й на смак приємна.  :)

А спробуйте, спробуйте гречану медовуху. Іменно гречану!

Пробували неоднократно  :D

На рахунок мови в мене є власна думка. Згідна, можливо з нею багато хто не погодиться, але все ж таки вона моє право на існування.
Я вважаю, що у ситуації, яка склалася у нашій країні найоптимальнішим варіантом буде зробити російську мову - другою національною.
Поясню чому:
Так склалось історично: 50\50 в Україні розмовляють російською та українською. І причому обидві ці мови розуміють усі громадяни країни. Так навіщо морочити мозки??????

HR_ писав: найоптимальнішим варіантом буде зробити російську мову - другою національною.

Це що за статус мови такий, другої національної?

HR_ писав: Поясню чому:
Так склалось історично: 50\50 в Україні розмовляють російською та українською. І причому обидві ці мови розуміють усі громадяни країни. Так навіщо морочити мозки??????

Ну, 50 на 50 - далеко від правди (і в своїх словах опираюсь не тільки на дані перепису, чи соціологічні опитування; у мене знайомий вчився в Донецьку, розповідав про ситуацію там з мовою).
А на рахунок - усі розуміють обидві мови, знову приклади зі свого власного досвіду:
- дайте будь ласка, Живчик
- а Вам какой, яблучний ілі лімонний?
- та будь-який
- ну, яблучний ілі лімонний?
- будь-який!
- аааааа, всьо равно какой...

Я вже мовчу про випадки, коли просять розмовляти повільніше, бо не розуміють...  :o

От Азаров намагається довести, що він за російську як другу державну зовсім не тому, що не може вивчити української - як результат почав говорити якимось таким мовним гібридом...  :lol:

"От вам старт 2007 року. Чего-то я апладєсмєнтов не слишу?.. Після провалу 2005 року вийти на 15,8% і нє однаго хлапка в ладоши?.. Чєго-то я радості не бачу... на ваших абліччях..."

Оце так перший віце-прем’єр знає українську

HR_, я категорично проти цього. Ми окрема держава і у нас є своя мова. Чудова мова. Її лише потрібно вивчити. Навіщо нам російська?
В нас так склалося, що багато чого перш роблять, а потім узаконюють. Спочатку здійснюють протизаконні дії. Потім кажуть, ну, раз так склалося, то що ж ми можемо зробити? Розводять руками. Після цього - беруть і приймають закон. Тепер все чисто. Бардак в державі. Бардак скрізь.

Пройшов вчора Міжнародний день рідної мови.
Майже й не помітили.
Зате Лужков приїхав в Севастополь - по всім каналам.

Мені взагалі не подобається ця нова система, коли голосуєш за партію, а не за конкретних людей. Потім по спискам проходять такі люди, яких не чекаєш бачити в ВР чи міській раді. Тим більше, я переконаний шо більшість людей навіть не знає, хто в тих списках. І потім попадають в політику такі люди як Руслана, Кличко, Білозір, які не мають жодного відношення до політики і ніколи цим не займались та люди, які реально повинні сидіти в тюрьмі за злочини, це в основному з списків партії регіонів. Останній раз я не пішов на вибори і напевно не піду більше в житті. Нехай роблять тут що хочуть, але нехай памятають, що при такій антисоціальній політиці, коли не можуть навіть підняти зп мінімальну до прожиткового мінімуму, а самі поробили собі афігенні зарплати, пільги на все, недоторканість і ще кучу привілеїв, вони дочекаються, що або вони нікуди не втечуть рано чи пізно від людського гніву або люди звідси почнуть виїжджати ще більше, поки не залишаться в країні одні пенсіонери і депутати. Це вже серйозно не смішно, в ВР дуже багато мільйонерів, які пишуть закони під себе...

Дуже сподобалось як написано.
Поділюсь і з вами.

СТАТЬЯ

Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я - украинец?

Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец.

Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.

А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь. Я - украинец!

Гарно написано! Не мова єднає нас, а наші почуття, те що ми відчуваємо у серці коли літак торкається Української землі. Можна розмовляти українською і не поважати свої традиції, свою культуру. Чула багато разів від українців за кордоном, коли їх питали звідкі вони, то відповідали що з Росії.

ага украінєц. скоріш за все заселили з москаляндії батьків сюда і він вже украінец.