суперстраусятко, - цілком погоджуюся
Я надаю перевагу рок-музиці, але це зовсмі не обов’язково. Від легкого, до важкого металу і тому подібного. Все ж таки, я не можу назвати виконавців улюбленими, якшо ж навіть і музика в них така шо ковбасить, коли вони по життю "трохи" із головою не дружать

. Обов’язково прочитаю всю інформацію, і зроблю завжди висновок, пошукаю збіги з собою

. Люблю такий прекрасний муз. інструмент як гітара, та й не тільки, бо я люблю усі музичні інструменти. Ще я люблю джаз, блюз, кантрі, їх також інколи прослуховую. І Ще
дуже люблю я фолк, шось на зразок середньовічних мотивів. Нічого я проти не маю іншої музики, як правило.. але дешо є таке, шо прямо на вуха лізе тобі і ніяк "не можна" стриматися. Звісно ж, у кожному жанрі є свої чудові муз. композиції, але, все ж таки кожен тримається якихось кореневих музичних жанрів. Реп - терплю, не слухаю. Звичайна музика, нічого не маю проти, просто не надаю йому ніякої уваги. Нансон (російський) - терпіти не можу. Але, знаєте, мабуть я трохи неправильно виразив сво ю думку. Мабуть, краще сказати - більше я не можу терпіти те суспільне бидло, яке переважно його і слухає. Потрібно прочитати "шо таке шансон" взагалі. Є такий чудовий чсайт як Вікіпедія, туди й загляньте, шо не впадатис яі вічі суперечки

"Шансон" і "Російський шансон" - то різні речі, як небо і земля. В будь-якій музичній композмції, на мою думку, улюбленій (підеркслюю), має бути обов’язково якийсь зміст. Потрібно його вміти передати, знайти той баланс між музикою і словами.. Шо і робить певну композицію оригінальною, і звідци ж - неповторною. Взагалі,
в двох словах, музику можна поділити на драйвові композиції, і "улюблені" ..

Мабуть

Можу довго балкати, але, мабуть - просто дочекаюся ще коментарів
