Додано: П'ят 26 січня 2007 р. 11:10
black, хтось трохи вище казав про використання виключно української. Як на мене, то "жид" використовується і в образливому значенні...
Жиди
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жид)
Jump to: navigation, search
Жиди́ — етнонім, що стосується євреїв і зустрічається в лексиці декількох народів, українського в тому числі.
[ред.] Походження слова
Початок великої хвилі єврейської міграції в Україну припадає на 13-14 ст. Євреї прибували у Річ Посполиту з Німеччини. Поляки перекрутили німецьке слово Jude, яке значить "юдей", тобто сповідувач юдейства, - на "жид". Але, можливо, слово жид було вживано задовго до Річі Посполитої і потрібні докази, що саме так воно перейшло в українську мову. Єврейські переселенці розмовляли на Їдиш, - суміш баварського діалекта німецької зі староєврейськими словами. Також прізвища довгий час залишалися на німецький манер (наприклад: Ваксман, Фішман і так далі). Згодом, живучи в Польщі, Україні, євреї почали змінювати прізвища на польський, білоруський і український лад.
[ред.] Вжиток слова
Перехід давнього італійського запозичення жидъ (ЕСУМ, Т.2, С.196, С.177) до зневажливого відбувалося під впливом російської мови, й не без релігійного підтексту. Розділення відбулося легко при церковнослова’янському запозиченні з грецької єврей та повторному, через західнослов’янські мовт з латини гебрей (Беринда перекладає єврей: жидовин, преходник, пришелник. Див. Наконечний.).
В сьогоденій Україні майже не вживається. Сучасні євреї вважають слово "жид" образливим, але колись воно було звичайним на території України. В середині 19го сторіччя слово "жид" під впливом русифікації набуло негативного змісту і більш не вживається у сучасній літературній мові. З часів УРСР в українській традиції прийнято вживати "єврей" замість "жид". Ця зміна була зумовлена впливом української інтелігенціі 19-го сторіччя (Куліш та ін.), та значною чисельності комуністичних, радянських і наукових лідерів єврейської національності родом з України на українську традицію, свідомість і науку під час УРСР.
В часи Коліївщини, козаки після спалення костьолу в Умані, поряд повісили єврейського орендаря, поляка і собаку, підписавши: "Жид, лях, і собака - всяка віра однака".
Без негативного забарвлення слово вживається у польскій мові (Żydzi), та негативним у румунській (Jidani).
Підсумок- 1) як сучасний етнонім не варто вживати застаріле жид, яке займає приблизно таке місце у мові як хохол, кацап, ніґер тощо. 2) гебре/гебрай не варто вживати бо це слово відноситься до позначення релігійної належності, а також до давньої мови. Гебраїстика — про давню мову, іудаїка — про етнос. 3) в старих текстах варто залишати, можна в примітках давати пояснення, якщо це суттєво для розуміння тексту.
[ред.] Історичні джерела
У творчості Тараса Шевченка знаходимо безліч вживань цього слова.
Джерело - http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B4
