Форум Луцької інтернет-спільноти

Колись таскав із собою ножі складні -більші, менші. Та набридло тягати за собою вагу - рішучі дії та рукопашна підготовка мають більш вирішальне значення у сутичках. Якщо сам хіляк та ще й почнеш ножичком махати, то буде тільки гірше...
Пістолет вигідний у ситуаціїї, коли на тебе ЗДАЛЕКУ хтось починає нападати (ситуація ІМХО малореальна). Частіше напад починається із удару важким предметом по потилиці (і часто ним же і закінчується). Так що то все для власного спокою, ніж для безпеки.

Зі: Теж подобається всяка холодна зброя та і робота пов'язана трохи - ріжу все підряд. Люблю і поточити ножики. Сидиш собі: вжик, вжик - кайф! ГГГГГ

Yurez, може, пора таскати на голові каску, щоб після удару по голові не вирубатись

Ага, або накачати голову, щоб вони цеглою - ба-бах, а мені всьо пофіг. ))

Я люблю вогнестрільну зброю. Правда з собою не ношу нічого
Подобається відчуття, коли пістолет зливається з рукою, є ніби твоїм продовженням... А ще люблю відчувати вагу зброї, от тільки рука швидко втомлюється Хочу в тир!!!

Хто знає, біля 5 школи (район вул. Клима Савура) ще є тир?

А я люблю червону кнупачку. Одне натискання і стіко веселухи

Alexandoros, то в тебе Reset на сервері червоного кольору?

erica, тир є поблизу Гостинця.

Не так давно їздили на полігон в Рівненську область. Наш взвод стріляв з ПМ, РПК, СВД і АК-74. З попаданнями в ціль так-собі, але враження, звичайно, незабутні. Особливо сподобалось, як неподалік від нас солдати частини, на території якої знаходиться полігон, стріляли з БМП.
Є мрія - стрибнути з прашутом. Цього літа хочу здійснити. Вартує 20$ (інструктаж перед вильотом+дають вже складений парашут+за кільце тягнути не треба, за 3-4с спрацьовує автоматично).

Azazello, а де стрибати збираєшся?

keepo, поблизу міста Рівне, не пам'ятаю назву села. Там є військова частина, я з полковником домовлюсь, але то вже десь в червні-липні буде.

Як зберешся - маякуй, я теж хочу

А мені після армії ствола в руки брати не хочеться...
В школі було цікаво того "калаша" на час розбирати. Змагалися між собою... рекорди ставили.
З бойовим атоматом трохи не так. Я його розбирав/складав принаймі в три рази довше. Та й відчуття не ті. А от після стрельб почистити так щоб ніде не п'ятнишка не лишалося, змазати все гарно... Задовбався я свого совати... вже аж ремінь трохи потерся... і на бушлаті праве плече...
Краще вже в пацифісти податися... Хіба що в тирі спробувати постріляти. А так, щоб по живих мішенях... ну його нафіг.... не хотілося б..

keepo, ок, не забуду.
Кажуть, що коли зробити все правильно, то удар в землю=удару після стрибка зі звичайної табуретки. Страшно не в момент самого стрибка, а тоді, коли вже все життя пройшло перед очима, а парашут ще не розкрився... Саме ці секунди здаються вічністю... Блін, так зараз легко про це писати, а як прикинув , що це треба буде зробити...

в мене був такий період що зброя була для мене манією.....збирав ножі....описував зброю для комп"ютерних ігор....навіть коли вирішив стати журналістом =)...батьки боялися чи це не із-за того що журналістам при певних обтавинах можна носити вогнепальну зброю =)....