Форум Луцької інтернет-спільноти

Я не люблю сваритися. І не вмію.
На мене інколи ображаються, а толку? На дурнів не варто ображатись.

Azazello писав: Alexandoros, erica, в сварках можна висказати все, що накипіло на душі і зразу стане так легко... Головне не переборщити.

В мене не накипає. Так, інколи я хочу шефа стукнути, але по великому рахунку - да пішов він куди подалі, щоб я про через нього морально напрягався. Так само і з іншими, якщо я гаркну на когось, коли мене підіб'ють руку з гарячим чаєм, то вже через хвилину забуду.

А якщо хтось мене підводить, я просто знову нагадую собі, що нІчого покладатись на людей, от і усе.

Я зазвичай в сварках заводжусь з пів оберта покричу троха і зразу ж через хвилину заспокоююсь ,інше ж діло жінка вона може на мене обіжатись тижнями ,це мене найбільше напрягає вже забули причині сварки а вхаті всерівно німці .

100% Poison. В мене тож таке було.

А мене навпаки складно дістати. Але якщо це трапиться - краще бути далеко.
Легко це вдається лише одній людині, але її зачепити я не можу. Краще вже стінку проломити.