Форум Луцької інтернет-спільноти

nity, все може бути.... Просто ти з дитинства бачила, що ревнувати в такійто мірі - норма, от і сама тепер так думаєш.

http://revnost.narod.ru/
«Люта, как преисподняя, ревность, стрелы её – стрелы огненные, она – пламень весьма сильный» тов. Соломон.

Ревнощі, як цього не приховуйте та не відмовляйтесь притаманні кожній людині. Не кожен це правда визнає… Ревнощі – річ природня… якщо когось дуже любимо, бо все таки кожному з нас хочеться щоб наша половинка була віддана нам а не цілій купі людей помимо того. В ревнощах як і у всьому взагалі потрібно знати межі і мати якісь рамки.. коли ревнощі переростають в якийсь параноїдально-маніакальний характер…це галімо….Ревнощі… Інколи можуть перетворити життя в справжній кошмар… При всіх своїх ревнощах і при всій своїй любові до іншої людини варто і дуже необхідно цінувати її свободу і якийсь особистий простір… Коли не давати людині проходу постійними підозрами та задирками..ніхто…хіба що людина з великою силою волі таке витримає…..

Надо верить тому, кого любишь – нет высшего доказательства любви. (Джебран)
Ревность – признак любви. (Дюма-отец)
Любовь и сомнение никогда не уживутся друг с другом. (Джебран)

РЕвнощі завжди присутні!

black писав: Робила-не робила, то таке. Нехер мати запасні аеродроми. І чо я маю не нервуватись, коли всякі підари пишуть смси з прізнаніями в любві, а вона їх хранить в тєлєхвоні?

Триста раз з тобою згідний. Якщо зі мною то нахер усіх і не пишіть мені, а якщо пишуть значить вона дає привід

Ніасіліл многабукафф. А взагалі єслі баба дура, то ревнуй - не ревнуй все одно.... короче ясно. Блек, ревнуєш напевно із-за того, що і сам десь любиш неправильно гульнути

Ревність погана штука. Можна такого собі придумати. Так самого себе вимучити. Тому рекомендую говорити і не лишатися з своїми думками на одинці. Дурацке відчуття.

Ревність походить від відчуття власності.
Ти - мій/моя, ні з ким тебе не поділю

Sheriff, а ідея з кимось "ділити" свою кохану тобі підходить?

От багато хто говорить: "моя дівчина", "моя дружина"... а це не так... дівчата теж люди і вони належать самі собі... Вони не рабині ваші, а партнери (рівноправні)... Чому наприклад якщо чоловік гуляє до одруження то це норма, а якщо жінка, то вона бл**ть? Повинна бути рівноправність і повага одне до одного, от тоді і ревності не буде... Я не боюсь відпускати свою дружину гуляти з подругами, так як і вона відпускає мене з друзями, томк шо ми віримо одне одному...
Був такий випадок: іде моя жінка вулицею, а до неї 2 пацанчики тіпа давай знайомитись і т.п. Вона каже давай знайомитись, але я одружена... Пацанчики кажуть це не грає ролі, ти красуня, та й чоловіка нема поряд.... А жінка каже шо він зараз підійде, то ше й з ним познайомитесь, він у мене 4 роки рукопашкою займається, будете мати про що поговорити.... Пацанів як вітром здуло...
Мораль: головне ДОВІРА до партнера, все інше не грає ролі...

Довіра має бути, але є і інше: обман партнера, від цого ніхто не застрахований.
Але якщо є гармонійність в стосунках це дуже добре. Є погані хлопці і дівчята 50 на 50. Не відаєш яку людину зустрінеш на свому життєвому шляху. Тому і всі не раз були обматуті. І довіри повної нажаль немає, хочя з чясом вона може прийти.

дівчата теж люди і вони належать самі собі

ги, виявляється ми теж люди.... це тра відсвяткувати)
а в принципі і япро те ж казала....тут нема різниці чи то дівчина чи хлопець..суттєво те, що треба давати певну свободу, певний особистий простір. а не відноситись як до власності.....

Як на мене ревнощі - безглузде почуття.
Кажуть "ревнує - значить любить", а я кажу: ревнує - значить не любить.
Бо якщо я когось кохаю, то хочу цій людині лише найкращого...


Далі продовжувати не буду - все і так зрозуміло.

Я також так думаю. Коханій людині бажаєш кращого. Але ревність є щоб хто не казав. Головне не опускатися до жаління самого себе.