Форум Луцької інтернет-спільноти

FreeBSD FOREVER, Window$ must die!!!

Сижу на Фрі 4 роки вже. Якось вирішив поставити вінду побавитися, пройти іграшку, витримав 1 тиждень (іграшку так і не пройшов), потім зніс вінду нах. Моє ІМХО -- МЯКУНЬКІ дуже ускладнили в вінді прості речі в порівнянні є Юнікхподібними осями.

Виходить, що 6 грудня 2005 року Microsоft оголосила, що нова версія Windows Server 2003 R2 буде мати вбудовану підтримку UNIX! За умовами ліцензії, яка до 30 червня 2006 року буде коштувати лише 99$, на одному сервері можна буде запускати до чотирьох R2.
Сумісність з UNIX буде забезпечуватся завдяки Virtual Server 2005. От такі от новини. Що про це скажете?

ipat.... Ну це вже вааще извращенство. Я впринцпі пускав фрю під мастдайом на VmWare/Bochs но такого...... в дяді Біллі взагалі вже кришу рве, незнає яких би то ще приколів/дирочок додати в своє "детище"

SysR

respect people!

Нарешті поставив в себе Linux, FreeBSD через VMWare Workastation. Поставив AltLinux 2.4 і збираюсь поставити FreeBSD 6.0. Є таке запитання. В мене 2 мережевих на компі стоїть, як можна зробити шоб Linux (FreeBSD), запущений віртуально з VMWare і WinXP бачили один одного в мережі?

Думаю що вам це буде цікаво.

Новый дистрибутив ASPLinux 11 в стадии бета-тестирования

Москва, 26 декабря 2005 года. Компания ASPLinux объявляет о готовности новой версии дистрибутива ASPLinux для широкомасштабного тестирования. Традиционно новый дистрибутив ASPlinux 11 основан на репозитарии Fedora, создаваемым сообществом разработчиков под эгидой компании Red Hat. Базой для разработки ASPLinux 11 послужил дистрибутив Fedora Core 4. За полгода, прошедшие с момента выпуска этого дистрибутива, стало ясно, какие пакеты требуют доработки и исправлений, проведена значительная работа по адаптации программных и аппаратных разработок. Кроме того, регулярный и массовый выпуск обновлений сделал Fedora Core 4 одним из наиболее стабильных дистрибутивов. В свою очередь ASPLinux предлагает российским пользователям не только стабильность, но и доработку ядра и состава пакетов в соответствии с российской спецификой.

Команда разработчиков ASPLinux основательно переработала Fedora Core 4 — ASPLinux 11 обещает быть стабильнее, проще в использовании и без каких-либо доработок работать с широким спектром аппаратного обеспечения. Кроме того, пользователям будут предложены последние версии наиболее распространенных программных решений:

kernel 2.6.14
glibc 2.3.5
gcc 4.0.2
Xorg-X11 6.8.2
GNOME 2.12
KDE 3.5.0
Mozilla 1.7.12
Evolution 2.4.1
Mozilla Firefox 1.5
Так що качайте і юзайте

ftp://ftp.asplinux.ru/pub/i386/beta/11/

Зараз поставив собі на закачку. Там чотири образи по 650-700 метрів. Якщо докачаю, можу поділитися. За пиво.

Мережу настроїв. Linux i Вінда пінгуються між собою. Ще треба роздуплити як в самбі розшарити.

Команда изучения готовности компьютеров к чрезвычайным ситуациям (Computer Emergency Readiness Team, CERT) представила американскому правительству отчёт, согласно которому в течение 2005 года в ОС типа *nix было найдено больше уязвимостей, чем в ОС Windows. Вместе с Linux и Unix в категорию *nix попали и Mac OS, и многочисленные разновидности бурно развивающегося Linux.

Число уязвимостей в Windows, по словам представителей CERT, в два раза меньше, чем во всевозможных *nix. Из 5198 отчётов о слабых местах в системе защиты, собранных за 2005 год, 2328 относились к ОС *nix, в то время как на ОС Windows приходилось всего 812. Оставшиеся 2058 относились сразу к нескольким операционным системам и были связаны со сбоями различных программ.

Такая статистика производит впечатление. В связи с ней можно вспомнить, насколько превратна статистика любых отказов или неисправностей. Например, наиболее часто возвращаемый в магазин товар – не обязательно самый плохой, напротив, он может быть самым лучшим, а от того и самым покупаемым. Чем больше людей покупают товар, тем больше и относят его назад в случае неисправности. С операционными системами наблюдается та же ситуация – об уязвимостях Windows говорят больше всего потому, что Windows установлена на большинство компьютеров.

В принципі це й не дивно. Користувачів Windows досить багато, тому й її найбільше ламають і знаходять дирок. Майкрософт їх потроху латає. Зараз коли зростає популярність *nix-систем, в них знайдуть багів не менше.

Cyber Security Bulletin 2005 Summary

Хм, ситуація та сама, що і з Фоксом. Поки ним користувалось 100 чоловік він був самим надійним, а коли мільйони - хацкери за нього взялись всерйоз...

Ось це так і є. Просто кричати шо та чи інша система сама надійна це гон. Є переваги в вінді і в Юніксі, Лінуксі. І ці системи постійно переймають все найкраще собі. Вінда зараз робиться з останніми тонкощами і тенденціями дизайну, дуже багато береться з MacOS, в той час як в Юніксі набагато краще працювати в консолі...

Виникла задача зробити локальний веб-сервер. Як це робиться під Windows я вже знаю. Все налаштовувалося і працювало нормально. Зараз потрібно зробити те ж саме на FreeBSD. Хтось вже це робив? Поділіться, plz, досвідом і корисними лінками.

Саня, я робив, стукай в асю - поможу...

Юніх і лінух маст дай однозначно. (Чого немає смайліка - ригачки???) Куди їм на десктоп пертись - хз, юніхи - система серваків, мобільних телефонів і туалетів з підігрівом. Не доросли вони до десктопа.

Оці всі їхні конфігі, команд лайни, конфлікти версії + перекомпіляція, гальманутійший старофіс, тормознутий х сервер. Кому нада - сидіть і колупайтесь, а я манав. В вінді все просто клац клац і в дамках, а тут же здуріти треба просто. Щоб почати роботу з програмою треба перечитати 200 сторінок доків, потім на 90% переписати конфіг, і тоді вже запускати. І то 3/4 прог - під консоль, это в наше - то время, когда космические корабли ......

І віндовс теж маст дай. Хоч і на порядок краща за лінух/юніх. Все одно їй теж недостає юзабіліті та стабільності.

To Alexandoros:

Не позорився б такими висловами....

для Belamor,
відчувається, що людина вперше комп побачила вже з встановленою віндою і її ніколи не цікавило, що ж воно таке і як працює...

Некривенькі ручкі треба мати. Я бачив настільки круто настроєні ікси що будь які спроби Майкрософта зі своїми дизайнерськими ідеями просто ховаються. А спирати на то щось не подобається тільки ізза того що впадло самому вдосконалитися - це лінтяйство і ділетанство.