Форум Луцької інтернет-спільноти

Дівчата самі собі часто створюють проблеми через те, що ідеалізують своїх обранців. Ще з дитинства звикають бачити його у вигляді "принца на білому коні". В житті все трохи не так. Закохана по вуха розбіжностей між образом в уяві і реальним чоловіком не бачить. А потім починаються проблеми. Винним в цій ситуації вважає чоловіка, оскільки він не відповідає її уявленнам. А куди ж сама дивилася?

Абсолютно підпримую в дійсності так і виходить потім начинаються слова ти так змінився ти був не таким коли ми зустрічались і подальша купа банальностей з купою безпідставних обід,хоча ніхто не мінявся а весь час був просто самим собою .

суперстраусятко, може вже знайшла?

Може й знайшла...

Azazello писав: суперстраусятко, може вже знайшла?

Точно - закохалась!

Як на мою думку, то ідеальний чоловік може бути лише у ідеальної жінки і, звичайно, навпаки, тому абсолютно марно шукати чи ідеальну жінку чи ідеального чоловіка, оскільки серед нас самих ідеалів немає. Крім того про ідеальність (відповідність власним вимогам до партнера) робити висновок варто лише після того як проживеш з людиною значний час і пройдеш через всі труднощі і перешкоди. Коли прогулююсь парком в гарну, інколи зустрічаються пари похилого віку, в очах у них просто світиться почуття один до одного. Я просто неможу відвести погляд від такої пари, а якщо в бабусі ще й щойно подарований букет, то аж сльози підступають до очей. Це є мій ідеал відносин між чоловіком і жінкою, хоча самі по собі люди можуть вважатися далеко не ідеальними.

Йдеться взагалі-то про справжнього, а не ідеального...

black, я дуже ціную все справжнє, завжди шукаю справжність у всіх і всьому, тому для мене "справжній" = "ідеальний", а в свою чергу, ідеальний не може бути несправжнім. Крім того, на початку теми говорилось про ідеалізацію і пошук ідеалів............

dilayla писав: black, я дуже ціную все справжнє, завжди шукаю справжність у всіх і всьому, тому для мене "справжній" = "ідеальний", а в свою чергу, ідеальний не може бути несправжнім. Крім того, на початку теми говорилось про ідеалізацію і пошук ідеалів............

Йой, як тут всьо запущено...
До речі чим вимірюється справжність чи ідеальність людини? Кілограмами чи метрами? Напевно такі поняття як ідеальність чи справжність є досить відносними, а от почуття це вже річ абсолютно реальна... хоча як правило вони з часом проходить... зникають геть чи перетворюються на непереборне бажання просто бути з людиною, яка тобі не байдужа, і не просто бути а відчувати себе єдиним цілим з нею.

Sheriff, не так і запущено, але не завадило би позбутися трохи наївності, довірливості і романтизму і бути наглішою, а так все ок.

На мою думку питання підняли риторичне... Відповіді на нього не може бути впринципі... І ніхто нікого не переконає, не змусить змінити думку

Ото як найдеться оте ідеальне, поживеш з ним. а потім від ідеальності і нудити почне.
Не буде навіть до чого причепитися.
Доказано, ящо людині дуже добре, або вона має, все що хоже - зникає одне - бажання жити.

Такщо ідеали краще послати куди подалі

Чоловік має бути реальним!

oks,
Як співається в одній дуже гарній пісні:
если б слушать только тишину,
не ложь не лесть, не полдень и не тьму,
под солнцем снегом таять,
любить измен не зная,
ты умер бы от злой тоски...

Дівчатам аби до чогось було причепитися. Нема поводу - втрачаються спокій, сон... Але ж всерівно знайдуть.

Саня, а хлопцям аби тіки побурчати! Нема поводу, то придумають...

Для того, щоб побурчати нам поводу не треба. Достатньо відповідного настрою. Цим життя собі ми не псуємо.