Класно один мій знайомий зробив. Сказав - більше пити небуду і перестав. В жодній компанії, під жодним предлогом...
Спочатку всі дивувались, висували різні теорії, а потім звикли.
Алкоголь
Модератор: Саня
keepo писав: Депресняк тому, що нема розрядки. А алкоголь таку розрядку дає. Ти попробуй в пейтбол зіграти, коли депресняк - відразу настрій покращиться.
Я свою злість зганяю на стрілялках типу Чужой против хищника. Просто коли тебе вже всі дістали там так класно вибити комусь мозок (десь в душі уявивши що це твій недруг чи начальник )
Не завжди так буде.
Не то факт. Еслі довго не употребляти - від 50 г пяний. тяне на подвіги. Як правіло до поросячого візгу. но пити по чуть чуть тоже погано. А дійсно життя будується так шо часто приходиться по 50 пити. Часом і не хочеться а треба. Треба вчитися якось відмовлятися ...
крім того що я завжди правий, я ще й фізично сильніший
Краще пити постійно, але потрошки ніж: "Рідко, але мітко"
Просто я знаю друзів яких я п"яними не бачив ніколи. Але був випадок коли один з них випив 20 г. коньяку, на роботі його я побачив десь через тиждень і то в такому стані. .
Є категорія людей для яких не можна пити зовсім. Тут просто треба визначити до якої відносишся сам.
Просто я знаю друзів яких я п"яними не бачив ніколи. Але був випадок коли один з них випив 20 г. коньяку, на роботі його я побачив десь через тиждень і то в такому стані.
. Є категорія людей для яких не можна пити зовсім. Тут просто треба визначити до якої відносишся сам.
Не завжди так буде.
якось в стані алкогольного спяніння написав текст про алкоголь....ну оть і він:
Право вішати ярлики: „АЛКАШ!!!”
Кожен готовий назвати „алкашом!” іншого. І тільки із-за того, що на ту хвилину сам менш п’яний.
Один одногрупник, який не п’є взагалі (ха!), на протязі тижня почув від іншого 2-3 рази історії, які починалися „пішли ми з друзями випити пива...”
АЛКАШ!!!
Той хто п’є пиво таще друга вранці додому після святкування (хоча при бажанні називайте це - бухаловкою), але сам він тверезіший тільки тому що вчасно знайшов дівчину і відділився від п”ющої компанію в спальню...
АЛКАШ!!!
Той якого тащили скаже: „ в таку компанію попав – парні там п”ють наче не в себе, і головне їм пофіг. Закалка...”
АЛКАШІ!!!
А повернувшись до першого який „не пив”: то він попав в компанію (і тільки не кажіть: у всьому винна погана компанія!!!) і там довелося (йому запропонував його „авторитет” і він звісно не зміг відмовитись) випити. Не багато. Здавалося б. Але він на ногах не стояв. Повернувся додому. Біля під”їзда сидять бабульки (вміють же вони бути в тому ж самому місці де і...ти п’яний, і з такою грацією і безневинністю донести на вас, ще до тої хвилини як ти сам додому попав). Але повернемося саме до цих...послухайте, шановні, їх розмову:
- На програміста він учиться!!! Ха-ха-ха...
- Все одно піде на лікеро-водочний завод!!!
- Грузчиком!!! Ха-ха-ха...
АЛКАШ!!!
З бабок можу ж скати тільки про одну: її чоловік кинув за те що вона...хто б ви думали...
АЛКАШИХА!!!
Наступним реченням я обрубаю все вище написане, як маніяк з „Техаської різні бензопилою” ногу якомусь персонажу чи як Майкл Маєрс в „Хелловіні: Воскресіння” одним ударом ножа зніс голову якійсь Джині, від вашої хворої уяви...
(ви втратили мою думку?! Фак! Я вже й сам її втратив...перечитайте, може допоможе...)
Продовження думки: Ну і наплювати, хто що каже!!!
Головне щоб ви знали...
Якщо ви знаєте: що це не алкоголізм, то хіба чиїсь слова можуть для вас щось змінити...хто говоре багато про інших, той мало думає про себе...хоча краще ніж Пауло Коельо я про це не скажу:
„Дай глупцу тысячу разумов – все одно ему будет нужен только твой – гласит арабская пословица.
Начиная возделывать свой сад, воин света замечает, что сосед следит за его работой, трепетно мечтая дать совет – как посадить деяние, вскопать мысль, оросить завоеванное.
Если воин прислушивается к этим советам, то будет, в конце концов, заниматься чужим делом, и сад, который он сейчас возделывает, станет воплощением соседской идеи.
Но истинный воин света знает, что у каждого сада – своя тайна и лишь терпеливые руки садовника способны ее раскрыть. И потому он предпочитает устремить все помыслы и внимание к солнцу, к дождю, к времени года.
Ибо ему известно – глупец, которого слишком сильно занимает чужой сад, не будет заботиться о своем собственном”.
Тож забули про інших...які про вас говорять, але не про тих хто для вас робить...(думаєте я егоїст?! Обламайтесь!)...і для яких ви готові зробити все – ДРУЗІВ. Повірте, це мало не найважливіше в житті!!!
Хоча їх потрібно вміти бачити-розрізняти серед всієї тієї маси людей яка крутиться біля вас...
От я і повернувся до компанії...
Якщо ви п’єте з друзями то це не алкоголізм – це таки приємне серцю слово – СПІЛКУВАННЯ!!!
Хтось може сказати: „А без алкоголю ви вже спілкуватися не можете?!”.
Але ж це кажуть інші – а ви ж пам’ятаєте, що нам до них?!
Алкоголь робить людину розкутою, себе починаєш вважати Бредом Піттом\Анжеліной Джолі...хоча ні! про себе ти не думаєш...частіше те хто біля тебе стає вищезгаданими Містером чи Місіс Смітт.
От чому інколи так страшно вранці дивитися хто біля тебе...
Але ж я не про це...алкоголь робить більш сміливою (якщо хочете, безрозсудною...) і не тільки в плані знайомства з протилежним полом: коли в різних кінцях зали сидять хлопець і дівчина, обоє хотіли б познайомитись...не наважуються...випивши, обоє встають з думкою підійти-познайомитись, але побачивши, що бажаний об’єкт теж встав, з думкою „ех...втратив\ла я свою можливість на щастя....” і сідають...обоє =). Потім, зрозумівши які наміри кожен з них мав – знайомляться і ще довго разом сміються над цією ситуацією...
Так ще й інколи стаєш едаким захисником справедливості а-ля ______ (сюда підстав ім’я улюбленого вами супергероя коміксів, або якщо ви не зовсім заамериканізовані (яке розумне слово, а?) то когось з наших, на кшталт Віктора Цоя з „Ігли”).
Ще однією ознакою не алкоголізму є те що ви...думаєте про завтрашній день (мабуть не зовсім те формулювання, але роз’ясню далі).
Мій викладач колись казав: „Якщо особа буває випиває з друзями, але на наступний день все ж не забиває на...(чи він казав: не забуває про? =))....свої обов’язки – то це нормально”.
Для дорослих він вважав що це робота...
Для нас студентів – навчання. Сесія, коли викладачі з косами стоять....і тиша...(і до чого я присобачив цю тишу? А зрозумів...це із серії коли кажеш „місце зустрічі...”, а тобі вже додають „...змінити не можна”).
Проїхали.
...довелося знову перечитувати, щоб повернутися до своєї думки...
Так от: те що я хотів сказати з самого початку, але звісно забув: „глушить водку” таким милим словом, як СПІЛКУВАННЯ – не назвеш! Якщо ви не зрозуміли (то ви мало випили
я хотів сказати, перефразуючи вислів „наша молодь не розуміє, що краще пити водку, ніж вживати наркотики” Задорного – краще пити пиво\вино\коньяк\пробувати інші екзотичніші напої ніж вживати горілку!!!
Горілка – це перше, що на мою думку веде до такого ненависного нам явища – майже так само як для деяких фільми Уве Болла чи то для інших серіал телепузики - алкоголізм!!!
Тут ті хто мене краще знають (надіюсь, що ви до таких не належите) підмітили б: „просто дівчата рідко п’ють водку...”.
Але це аж ніяк не головна причина...по-перше можна пити в чоловічій компанії, по-друге й дівчат таких можна знайти...
Просто в горілці немає романтики!!!
От уявіть собі асоціативні (завтра буду дивуватися, як я скільки розумних слів згадав=)) ситуації пов’язані з різними видами алкоголю.
Мої:
Пиво. Чоловіча компанія прогулюється нічними вулицями, нікого не чіпаючи, але не стримуючи голосного сміху, при зустрічі з компанією дівчат не втрачають можливості познайомитись з ними...
Вино. Дівчина з хлопцем і не обов’язково в них повинні бути якісь любовні стосунки та й не обов’язково їх повинно бути лише двоє...можливо просто чоловічо-жіноча компанія. Сидять на природі. Вечір. Зорі. Філософські розмови, які ні до чого не приводять. Творчі суперечки – знайти вирішення яких – місія нездійснення навіть для Тома Круза.
Коньяк. Більш офіційно. Якесь свято на кшталт дня народження, коли накриті столи, але приходять люди не для того щоб нажраться (у всіх значеннях цього слова). Тости. Дружня тепла обстановка. Невід’ємний атрибут столу лимони (на секунду задумався як правильно пишеться: атребут чи атрибут і анекдот пригадав: аварія. Розбиті авто. Розірвані трупи. Мент пише рапорт і запитує в іншого: - голова лежить...як правильно пишеться абочині чи обочині? – той штовхає ногою голову – пиши в кюветі =). Жарт гідний, в крайньому випадку Марку Джонсу, як не Шейну Блейку для продовження „Поцілунку навиліт”....
Тут ще можна асоціації з пару-трійку напоями провести, але якщо я почну – то статтю (оце так новина: виявляється це стаття!!! Ви таке чули?!) не допишу, мене й так не першому поверсі мабуть вже шукають...
....ні це не стаття! Це послання!!! До кого?! До людей які мене зрозуміють...
Тож тепер горілка...
В мене чомусь два образи виникають, і ні один не є прийнятним...хоча скоріше не є приємним...адже прийнятним він може стати залежно від обставин...тож...
Перша картинка. Зима. Сніг. Холодно. Всі в душному та тісному приміщенні за столами заставленими їжею (в першу чергу, уява чомусь малює оселедець=)). Всі п’ють. При розмові голос переростає мало не на крик. Всі поводяться грубо. І найбільш обломно, що ти теж...
І друга картинка. Два мужика, все тією ж зимою на вулиці розливають по стаканам як не горілку, то самогон. Глушать. Тихо-тихо, щоб ніхто не побачив.
Хоча цей образ скоріше просто стереотип минулих поколінь, адже зі мною такого не було...та й не буде надіюсь ніколи...
Тож ви зрозуміли, якщо вам потрібно доказувати що пити горілку – не алкоголізм, то це не до мене!!! Мені легше назвати 10 причин чому „Токсичний месник” Ллойда Кауфмана мені подобається...
З першого поверху чую цитування Омара Хаяма. І хоча це спрямовано на те, щоб я кинув все і приєднувався...мене ж це наштовхнуло на ще одну думку, яку я хотів би вам висловити...
У всьому притримуйтесь міри!!! В цьому до речі проблема вогняної води – зупинитися важко, а декому просто неможливо...
З цього приводу красиво сказав вже згаданий Омар Хаям:
„Трезвый, я замыкаюсь, как в панцире краб.
Напившись, я делаюсь разумом слаб.
Есть мгновенье меж трезвостью и опьяненьем.
Это – высшая правда, и я – ее раб!”
Якщо ти раб цієї „правди” не доходячи до того „сп’яніння”, то ти, друже, аж ніяк не алкоголік.
Ти особа для якої СПІЛКУВАННЯ важливіше за сам процес пиття, тому ти без докорів сумління можеш казати: СПІЛКУВАЛИСЯ а не „бухали”!!!
Ти людина, яка ввечері згадує друга якого не бачив декілька місяців і зустрічаєшся з ним – СПІЛКУЄШСЯ, а не, думаючи з ким би це піти випить, переглядаєш телефонний записник, пригадуєш цього ж знайомого...
Друже, ти нормальний!!! Ти не один!!!
На добраніч і...удачі!!!
Ваш Ельф
Право вішати ярлики: „АЛКАШ!!!”
Кожен готовий назвати „алкашом!” іншого. І тільки із-за того, що на ту хвилину сам менш п’яний.
Один одногрупник, який не п’є взагалі (ха!), на протязі тижня почув від іншого 2-3 рази історії, які починалися „пішли ми з друзями випити пива...”
АЛКАШ!!!
Той хто п’є пиво таще друга вранці додому після святкування (хоча при бажанні називайте це - бухаловкою), але сам він тверезіший тільки тому що вчасно знайшов дівчину і відділився від п”ющої компанію в спальню...
АЛКАШ!!!
Той якого тащили скаже: „ в таку компанію попав – парні там п”ють наче не в себе, і головне їм пофіг. Закалка...”
АЛКАШІ!!!
А повернувшись до першого який „не пив”: то він попав в компанію (і тільки не кажіть: у всьому винна погана компанія!!!) і там довелося (йому запропонував його „авторитет” і він звісно не зміг відмовитись) випити. Не багато. Здавалося б. Але він на ногах не стояв. Повернувся додому. Біля під”їзда сидять бабульки (вміють же вони бути в тому ж самому місці де і...ти п’яний, і з такою грацією і безневинністю донести на вас, ще до тої хвилини як ти сам додому попав). Але повернемося саме до цих...послухайте, шановні, їх розмову:
- На програміста він учиться!!! Ха-ха-ха...
- Все одно піде на лікеро-водочний завод!!!
- Грузчиком!!! Ха-ха-ха...
АЛКАШ!!!
З бабок можу ж скати тільки про одну: її чоловік кинув за те що вона...хто б ви думали...
АЛКАШИХА!!!
Наступним реченням я обрубаю все вище написане, як маніяк з „Техаської різні бензопилою” ногу якомусь персонажу чи як Майкл Маєрс в „Хелловіні: Воскресіння” одним ударом ножа зніс голову якійсь Джині, від вашої хворої уяви...
(ви втратили мою думку?! Фак! Я вже й сам її втратив...перечитайте, може допоможе...)
Продовження думки: Ну і наплювати, хто що каже!!!
Головне щоб ви знали...
Якщо ви знаєте: що це не алкоголізм, то хіба чиїсь слова можуть для вас щось змінити...хто говоре багато про інших, той мало думає про себе...хоча краще ніж Пауло Коельо я про це не скажу:
„Дай глупцу тысячу разумов – все одно ему будет нужен только твой – гласит арабская пословица.
Начиная возделывать свой сад, воин света замечает, что сосед следит за его работой, трепетно мечтая дать совет – как посадить деяние, вскопать мысль, оросить завоеванное.
Если воин прислушивается к этим советам, то будет, в конце концов, заниматься чужим делом, и сад, который он сейчас возделывает, станет воплощением соседской идеи.
Но истинный воин света знает, что у каждого сада – своя тайна и лишь терпеливые руки садовника способны ее раскрыть. И потому он предпочитает устремить все помыслы и внимание к солнцу, к дождю, к времени года.
Ибо ему известно – глупец, которого слишком сильно занимает чужой сад, не будет заботиться о своем собственном”.
Тож забули про інших...які про вас говорять, але не про тих хто для вас робить...(думаєте я егоїст?! Обламайтесь!)...і для яких ви готові зробити все – ДРУЗІВ. Повірте, це мало не найважливіше в житті!!!
Хоча їх потрібно вміти бачити-розрізняти серед всієї тієї маси людей яка крутиться біля вас...
От я і повернувся до компанії...
Якщо ви п’єте з друзями то це не алкоголізм – це таки приємне серцю слово – СПІЛКУВАННЯ!!!
Хтось може сказати: „А без алкоголю ви вже спілкуватися не можете?!”.
Але ж це кажуть інші – а ви ж пам’ятаєте, що нам до них?!
Алкоголь робить людину розкутою, себе починаєш вважати Бредом Піттом\Анжеліной Джолі...хоча ні! про себе ти не думаєш...частіше те хто біля тебе стає вищезгаданими Містером чи Місіс Смітт.
От чому інколи так страшно вранці дивитися хто біля тебе...
Але ж я не про це...алкоголь робить більш сміливою (якщо хочете, безрозсудною...) і не тільки в плані знайомства з протилежним полом: коли в різних кінцях зали сидять хлопець і дівчина, обоє хотіли б познайомитись...не наважуються...випивши, обоє встають з думкою підійти-познайомитись, але побачивши, що бажаний об’єкт теж встав, з думкою „ех...втратив\ла я свою можливість на щастя....” і сідають...обоє =). Потім, зрозумівши які наміри кожен з них мав – знайомляться і ще довго разом сміються над цією ситуацією...
Так ще й інколи стаєш едаким захисником справедливості а-ля ______ (сюда підстав ім’я улюбленого вами супергероя коміксів, або якщо ви не зовсім заамериканізовані (яке розумне слово, а?) то когось з наших, на кшталт Віктора Цоя з „Ігли”).
Ще однією ознакою не алкоголізму є те що ви...думаєте про завтрашній день (мабуть не зовсім те формулювання, але роз’ясню далі).
Мій викладач колись казав: „Якщо особа буває випиває з друзями, але на наступний день все ж не забиває на...(чи він казав: не забуває про? =))....свої обов’язки – то це нормально”.
Для дорослих він вважав що це робота...
Для нас студентів – навчання. Сесія, коли викладачі з косами стоять....і тиша...(і до чого я присобачив цю тишу? А зрозумів...це із серії коли кажеш „місце зустрічі...”, а тобі вже додають „...змінити не можна”).
Проїхали.
...довелося знову перечитувати, щоб повернутися до своєї думки...
Так от: те що я хотів сказати з самого початку, але звісно забув: „глушить водку” таким милим словом, як СПІЛКУВАННЯ – не назвеш! Якщо ви не зрозуміли (то ви мало випили
я хотів сказати, перефразуючи вислів „наша молодь не розуміє, що краще пити водку, ніж вживати наркотики” Задорного – краще пити пиво\вино\коньяк\пробувати інші екзотичніші напої ніж вживати горілку!!!Горілка – це перше, що на мою думку веде до такого ненависного нам явища – майже так само як для деяких фільми Уве Болла чи то для інших серіал телепузики - алкоголізм!!!
Тут ті хто мене краще знають (надіюсь, що ви до таких не належите) підмітили б: „просто дівчата рідко п’ють водку...”.
Але це аж ніяк не головна причина...по-перше можна пити в чоловічій компанії, по-друге й дівчат таких можна знайти...
Просто в горілці немає романтики!!!
От уявіть собі асоціативні (завтра буду дивуватися, як я скільки розумних слів згадав=)) ситуації пов’язані з різними видами алкоголю.
Мої:
Пиво. Чоловіча компанія прогулюється нічними вулицями, нікого не чіпаючи, але не стримуючи голосного сміху, при зустрічі з компанією дівчат не втрачають можливості познайомитись з ними...
Вино. Дівчина з хлопцем і не обов’язково в них повинні бути якісь любовні стосунки та й не обов’язково їх повинно бути лише двоє...можливо просто чоловічо-жіноча компанія. Сидять на природі. Вечір. Зорі. Філософські розмови, які ні до чого не приводять. Творчі суперечки – знайти вирішення яких – місія нездійснення навіть для Тома Круза.
Коньяк. Більш офіційно. Якесь свято на кшталт дня народження, коли накриті столи, але приходять люди не для того щоб нажраться (у всіх значеннях цього слова). Тости. Дружня тепла обстановка. Невід’ємний атрибут столу лимони (на секунду задумався як правильно пишеться: атребут чи атрибут і анекдот пригадав: аварія. Розбиті авто. Розірвані трупи. Мент пише рапорт і запитує в іншого: - голова лежить...як правильно пишеться абочині чи обочині? – той штовхає ногою голову – пиши в кюветі =). Жарт гідний, в крайньому випадку Марку Джонсу, як не Шейну Блейку для продовження „Поцілунку навиліт”....
Тут ще можна асоціації з пару-трійку напоями провести, але якщо я почну – то статтю (оце так новина: виявляється це стаття!!! Ви таке чули?!) не допишу, мене й так не першому поверсі мабуть вже шукають...
....ні це не стаття! Це послання!!! До кого?! До людей які мене зрозуміють
...Тож тепер горілка...
В мене чомусь два образи виникають, і ні один не є прийнятним...хоча скоріше не є приємним...адже прийнятним він може стати залежно від обставин...тож...
Перша картинка. Зима. Сніг. Холодно. Всі в душному та тісному приміщенні за столами заставленими їжею (в першу чергу, уява чомусь малює оселедець=)). Всі п’ють. При розмові голос переростає мало не на крик. Всі поводяться грубо. І найбільш обломно, що ти теж...
І друга картинка. Два мужика, все тією ж зимою на вулиці розливають по стаканам як не горілку, то самогон. Глушать. Тихо-тихо, щоб ніхто не побачив.
Хоча цей образ скоріше просто стереотип минулих поколінь, адже зі мною такого не було...та й не буде надіюсь ніколи...
Тож ви зрозуміли, якщо вам потрібно доказувати що пити горілку – не алкоголізм, то це не до мене!!! Мені легше назвати 10 причин чому „Токсичний месник” Ллойда Кауфмана мені подобається...
З першого поверху чую цитування Омара Хаяма. І хоча це спрямовано на те, щоб я кинув все і приєднувався...мене ж це наштовхнуло на ще одну думку, яку я хотів би вам висловити...
У всьому притримуйтесь міри!!! В цьому до речі проблема вогняної води – зупинитися важко, а декому просто неможливо...
З цього приводу красиво сказав вже згаданий Омар Хаям:
„Трезвый, я замыкаюсь, как в панцире краб.
Напившись, я делаюсь разумом слаб.
Есть мгновенье меж трезвостью и опьяненьем.
Это – высшая правда, и я – ее раб!”
Якщо ти раб цієї „правди” не доходячи до того „сп’яніння”, то ти, друже, аж ніяк не алкоголік.
Ти особа для якої СПІЛКУВАННЯ важливіше за сам процес пиття, тому ти без докорів сумління можеш казати: СПІЛКУВАЛИСЯ а не „бухали”!!!
Ти людина, яка ввечері згадує друга якого не бачив декілька місяців і зустрічаєшся з ним – СПІЛКУЄШСЯ, а не, думаючи з ким би це піти випить, переглядаєш телефонний записник, пригадуєш цього ж знайомого...
Друже, ти нормальний!!! Ти не один!!!
На добраніч і...удачі!!!
Ваш Ельф