Проект Говори українською
Модератор: Саня
-
- Модератор
- Повідомлень: 2100
- З нами з: Сер 16 лютого 2005 р. 13:18
- Стать: чоловіча
- Звідки: Луцьк
То тільки наші "пулішукі" так вміють. Тілько виїхало з рідного села і вже пробує російською "разгаварівать". Мову ще не вивчило, а рідну вже забуло. Не поважаю я таких.
Я горджуся своїм дядьком. Йому вже 60. У вісімнадцять років поїхав з дому, поступив у військове училище. Самі знаєте, армія в нас і досі російськомовна, про ті часи нічого й говорити. Пів життя вже живе в Москві. Але коли приїздить сюди, до батьків, то спілкується виключно українською мовою. То того ж, його українська значно чистіша за нашу. З таких людей варто брати приклад.
Я горджуся своїм дядьком. Йому вже 60. У вісімнадцять років поїхав з дому, поступив у військове училище. Самі знаєте, армія в нас і досі російськомовна, про ті часи нічого й говорити. Пів життя вже живе в Москві. Але коли приїздить сюди, до батьків, то спілкується виключно українською мовою. То того ж, його українська значно чистіша за нашу. З таких людей варто брати приклад.
Я не думаю що слово "полішук" обов'язково означає "безграмотність" чи "неосвідченість". Полішуками називають людей з Полісся. Я особисто тут народився тому я полішук і горжусь тим. 75% полішуків (людей які народились на Поліссі) говорить суржиком (факт) і всі всіх розуміють. Хто хоче говорити чистою російською чи українською мовою - будь-ласка. До речі поняття "чиста українська мова" виключно відносне, бо в словниковому запасі нашої мови до 20% запозичень з інших мов, головним чином з грецької та латині. А що на рахунок компутерних термінів - там всі слова прийшли з англійської через транслітерацію. Мови взаємодіють між собою постійно.
Безграмотність!!! А де є еталон грамотності? Навіть людина яка говорить що вона розмовляє виключно чисто українською грамотною літературною мовою може легко вліпити десь русизма чи поставити іменник в неправильному відмінку чи зробити орфографічну помилку! Ну і шо якщо помилиться?? Схопить серцевий напад? Для мене ж головніше не як говорити а шо говорити і де говорити. Ми ж з вами на молодіжному форумі Блека а не в клубі старперів "Рідна калинова мова" чи на засіданні загальноукраїської спілки корифеїв українського слова. То ж давайте висловлюватись так як хочемо і можемо, а саме головне з повагою один до одного. До того ж сленг чи в тему "неграмотне" написане слово може набагато живіше та емоційніше відображати думку.
Все повинно бути в міру
Безграмотність!!! А де є еталон грамотності? Навіть людина яка говорить що вона розмовляє виключно чисто українською грамотною літературною мовою може легко вліпити десь русизма чи поставити іменник в неправильному відмінку чи зробити орфографічну помилку! Ну і шо якщо помилиться?? Схопить серцевий напад? Для мене ж головніше не як говорити а шо говорити і де говорити. Ми ж з вами на молодіжному форумі Блека а не в клубі старперів "Рідна калинова мова" чи на засіданні загальноукраїської спілки корифеїв українського слова. То ж давайте висловлюватись так як хочемо і можемо, а саме головне з повагою один до одного. До того ж сленг чи в тему "неграмотне" написане слово може набагато живіше та емоційніше відображати думку.
Все повинно бути в міру
To serve & to protect
-
- Модератор
- Повідомлень: 2100
- З нами з: Сер 16 лютого 2005 р. 13:18
- Стать: чоловіча
- Звідки: Луцьк
Я є полішук і горджуся з того. І пишу саме "полішук", а не "поліщук", як було б правильніше. Адже в нас саме так і говорять. Мені подобаються наші слова, наша вимова, закидання польськими, білоруськими словечками. Це все чудово. Це збагачує рідну українську мову. Але коли ми не лінуємося вживати "чужі" слова, то й рідні забувати не варто. Свою мову потрібно любити й шанувати, а не переводити на невідь що.
Навіть за 20ст. українська мова змінювалася кілька разів. Вона живе, розвивається і, відповідно, змінюється. Це все є природним процесом. Не варто при цьому прагнути до максимального спрощення. Як ото роблять з правилами переносу і т.п. Треба вчити правильну граматику і вчитися писати без грубих помилок. Це є ознакою освідченої людити.
Зверніть увагу на надпис на банкноті номіналом 20 грн., зелененькій. Цікаво й самому було почитати. А було це не так давно.
Навіть за 20ст. українська мова змінювалася кілька разів. Вона живе, розвивається і, відповідно, змінюється. Це все є природним процесом. Не варто при цьому прагнути до максимального спрощення. Як ото роблять з правилами переносу і т.п. Треба вчити правильну граматику і вчитися писати без грубих помилок. Це є ознакою освідченої людити.
Зверніть увагу на надпис на банкноті номіналом 20 грн., зелененькій. Цікаво й самому було почитати. А було це не так давно.