Сторінка 4 з 4

Re: Ви - патріот України?

Додано: Сер 23 вересня 2009 р. 20:59
Ратушняк
Shiver2005 писав:
Ратушняк писав:Я великий патГіот , ой вибачте патріот україни. Тому, що завжди схиляюсь до однієї мудрості: " Україну спасуть газові камери і масові розстріли жидів".
Саме тому ми будемо за вас голосувати на майбутніх президентських виборах. За вами Ужгород і все Закарпаття!
І всі українські патріоти-цигані Закарпаття!

Re: Ви - патріот України?

Додано: Нед 27 вересня 2009 р. 22:06
РОМЕО
НА МОЮ ДУМКУ ЯКЩО МИ ЖИВЕМО В ЦІЙ КРАІНІ, ТО МИ МУСИМО БУТИ ПАТРІОТАМИ ЦІЄЇ КРАЇНИ.

Re: Ви - патріот України?

Додано: Сер 14 жовтня 2009 р. 00:28
Torr
ось, коли написано і як актуально!!!

В.Самійленко: "На печі"
(Українська патріотична дума)
Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом,—
За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі,
Моє серце сповнялось клопотом.

Бо та піч — не чужа, українська то піч,
І думки надиха мені рідні;
То мій Луг дорогий, Запорозька то Січ,
Тільки в форми прибралась вигідні.

Наші предки колись задля краю свого
Труд важкий підіймали на плечі;
Я ж умію тепер боронити його
І служити, не злазячи з печі.

Еволюція значна зайшла від часів,
Як батьки боронились війною,—
Замість куль і шабель, у нових діячів
Стало слово гаряче за зброю.

Може, зброя така оборонить наш край,
Але й з нею прекепська робота:
Ще підслухає слово якесь поліцай
І в холодну завдасть патріота

Та мене почуття обов'язків своїх
Потягає служити народу;
Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх,
Я знайшов собі добру методу.

Так нехай же працюють словами й пером
Ті, що мають дві шкури в запасі...
І, розваживши так, я віддався цілком
Праці тій, що єдине на часі.

На таємних думках та на мріях палких
Я роботу народну обмежу;
Та зате ж для добра земляків дорогих
Я без мрій і хвилини не влежу.

І у мріях скликаю численні полки
З тих, що стати за край свій охочі,
Слово ж маю на те, щоб ховати думки,
Якщо зраджують їх мої очі.

До письменства я кличу,— звичайно, в думках,—
Щоб світило над нашою ніччю,
Хоч, на жаль, мати книжку народну в руках
Я признав небезпечною річчю.

О країно моя! я зв'язав свій язик,
Щоб кохати безпечно ідею;
Але в грудях не можу я здержати крик
У годину твого ювілею.

«Ще стоїть Україна! Не вмерла вона
І вмирати не має охоти.
Кожна піч українська — фортеця міцна,
Там на чатах лежать патріоти
».

Слава ж нам! бо коли б дух народу погас,
Не стерпівши свого лихоліття,
То по йому хоч по два примірники з нас
Дочекають нового століття.

Слава нам! хоч би вмерла Вкраїна колись,
Її слід буде легко шукати:
А щоб краще навік ті сліди збереглись,
Буде зроблено з нас препарати.

28 жовтня 1898 р.