Як ви проводите вільний час?
Модератор: Саня
От поїду через 2 тижні в Карпати. Залізу на Говерлу і покажу всій Україні " Кузькіну Мать". І зразу на душі легше стане. Відпочину від усього, а потім знову з новими силами і враженнями до будених проблем і труднощів. Обіцяю розказати як воно було. А можливо і фоторепортаж з місця події буде і вирізка з місцевої газети.
-
- Модератор
- Повідомлень: 2100
- З нами з: Сер 16 лютого 2005 р. 13:18
- Стать: чоловіча
- Звідки: Луцьк
nity писав: Я в свому місті собі не дозволяю бурно погуляти.... робота така, що мені треба бути з відмінною репутацією, а от в іншому місті я гуляю по повній програмі :D
Гуляй, гуляй. Але зважай, що наш світ досить тісний. І в чужому місті можуть виявитися деякі знайомі люди :? .
Можливо, вони також приїхали гульнути :D
nity писав: Я в свому місті собі не дозволяю бурно погуляти.... робота така, що мені треба бути з відмінною репутацією, а от в іншому місті я гуляю по повній програмі
Замітив я таку фігню за людями. Стоїть їм змінити соціальне оточення - такі перли про них взнаеш що жах. Як на мене це не добре. Треба бути завжди собою.
- keepo
- Модератор
- Повідомлень: 1312
- З нами з: Пон 15 серпня 2005 р. 12:45
- Звідки: Луцьк
- Контактна інформація:
Та ладно вам. Кожен, якщо потрапляє в середовище незнайомих людей, стає розкутіший в своїй поведінці - нас не стримують стереотипи наших друзів про те, як ми маємо себе вести. І це психологічна особливість людини від неї нікуди не дінешся!
Але, як то кажуть, назло завжди зустрінеться якась падлюка, яка тебе буде знати навіть в іншій країні
Але, як то кажуть, назло завжди зустрінеться якась падлюка, яка тебе буде знати навіть в іншій країні
Счастье есть лишь мечта, а горе реально. /Вольтер/
keepo писав: Та ладно вам. Кожен, якщо потрапляє в середовище незнайомих людей, стає розкутіший в своїй поведінці - нас не стримують стереотипи наших друзів про те, як ми маємо себе вести. І це психологічна особливість людини від неї нікуди не дінешся!
Але, як то кажуть, назло завжди зустрінеться якась падлюка, яка тебе буде знати навіть в іншій країні
...хоть хтось мене зрозумів
Саня писав: Виходить так, що п'янка - це просто нові враження. На другий день є про що поговорити, що пригадати (якщо зможеш, звісно ). Виходить, наше життя одноманітне, сіре, а душа бажає свята. І знаходить... на дні стакану. Це не найкращий спосіб, але дієвий.
Если мальчик много пьет,
Деньги все угрохал,
Он транжира, обормот,
Поступает плохо.
to nity:
Так щоє над чим подумати.
А та фігня шо десь можна себе показати у всій красі, а десь не можна є яскравим прикладом комплексу. Якщо не віриш то можеш звернутися до професійної літератури на цю тему.
Стосовно роботи, яка вимагає субординації - також фігня. Тебе в першу чергу повинні оцінювати за виключно ділові та професійні якості, а не те як ти проводиш свій вільний час. (Також доречі комплекс, тільки в значно більшому масштабі, під назвою менталітет)
Страсть к разгульной жизни губила многих изестных людей.
Так щоє над чим подумати.
А та фігня шо десь можна себе показати у всій красі, а десь не можна є яскравим прикладом комплексу. Якщо не віриш то можеш звернутися до професійної літератури на цю тему.
Стосовно роботи, яка вимагає субординації - також фігня. Тебе в першу чергу повинні оцінювати за виключно ділові та професійні якості, а не те як ти проводиш свій вільний час. (Також доречі комплекс, тільки в значно більшому масштабі, під назвою менталітет)
Коли постійно не хватає часу і трапляється вільна хвилинка то це якраз і є свято
А для того щоб розважитися ботрібен не алкоголь, а настрій і чудова компанія.
і гроші, хоч це й не головне, але суттєве
Але для мене головне настрій, тоді і очі блистять, і жарти смішні, і просто добре
Коли є настрій (спостереження відносно себе) алкоголю не потрібно, хоча мені ніхто тоді не вірить
А для того щоб розважитися ботрібен не алкоголь, а настрій і чудова компанія.
і гроші, хоч це й не головне, але суттєве
Але для мене головне настрій, тоді і очі блистять, і жарти смішні, і просто добре
Коли є настрій (спостереження відносно себе) алкоголю не потрібно, хоча мені ніхто тоді не вірить