Секс і релігія?
Модератор: Саня
- xXx
- Активний учасник
- Повідомлень: 443
- З нами з: Вів 01 березня 2005 р. 14:48
- Звідки: Україна, м.Луцьк.
Секс і релігія?
Секс - це добре чи погано? Секс з точки зору релігії, хто що скаже? На мою дуку секс це добре та приємно.
Відокремлена сексуальність.
Відокремлена сексуальність.
Молодь часто скаржиться, що на заняттях з підготовки до подружнього життя багато говорять про почуття, про стосунки в родині й батьківство, але мало про сексуальність. Така освіта не задовольняє запитів молодих людей і “несвідомо” відділяє почуттєвість від сексуальності, кохання від пристрасті. З іншого боку, апофеоз “безпечного сексу” залишає молодь на ниві відкриттів і спроб, які часто спричиняються до моральних конфліктів і ранять. Дорослим не легше. Якщо подружжям важко прийняти науку Церкви про контрацепцію, це вважається проявом слабкої віри, впертості, гріха, а не наслідком поганого навчання.
Деякі священики вважають, що подружжя, яке має сексуальні стосунки без думки про “чергову” дитину, керується лише єдиним мотивом – шукає насолоди. З такого погляду вірність Богові є вірністю природному праву. Крайній “біологізм” у поглядах таких священиків призводить до того, що всі прояви фізичної близькості, яка не закінчується вагітністю, вони трактують як “подружню мастурбацію” і засуджують.
З перспективи історії сексу оцінка християнства завжди буде однобічною, бо секс для християн – це також наближення до Таємниці єдності людини з Богом. Найблискучіші аналізи не вичерпають цієї Таїни, але вони можуть нас повернути на її сліди. Це правда, що багато християн має кепське сексуальне життя, але водночас багато сексуально розкутих людей почуваються самотніми. Ми живемо в часи, коли дехто сумнівається, чи доцільно мати стосунки на все життя. Це видно з того, що слова чоловік/дружина замінено на партнер/партнерка. Однак і досі стосунки, засновані на взаємному і вірному коханні, є ідеалом, якого шукають усі. Хоч багато хто піддає сумнівам інститут моногамного шлюбу і вважає його “вигадкою” Церкви, “сучасні пари” з відчаєм шукають нового бачення спільного життя, яке навчить їх, як кохати. Аргументація на користь полігамії (адже вірність неможлива для самців) з посиланнями на соціобіологію або еволюційну психологію має, однак, слабке місце: можна довести все, залежно від того, який вид мавп узяти до уваги. Але ж жодна людина, що прагне пристрасного й ніжного кохання, не скаже, що хоче кохатися з мавпою або що сама нею є, тільки “у вбранні”. Отець Томас Галік написав: “Можливо, тими, хто за якийсь час наново відкриє для світу забуту, глибоку таємницю людської сексуальності, будуть власне християни” (“ТР”, № 51-52, 2003). Однак, щоби до цього дійшло, секс мусить стати для них “молитвою тіла”, бо лише тоді матиме екзистенціально-символічну вартість.
Молодь часто скаржиться, що на заняттях з підготовки до подружнього життя багато говорять про почуття, про стосунки в родині й батьківство, але мало про сексуальність. Така освіта не задовольняє запитів молодих людей і “несвідомо” відділяє почуттєвість від сексуальності, кохання від пристрасті. З іншого боку, апофеоз “безпечного сексу” залишає молодь на ниві відкриттів і спроб, які часто спричиняються до моральних конфліктів і ранять. Дорослим не легше. Якщо подружжям важко прийняти науку Церкви про контрацепцію, це вважається проявом слабкої віри, впертості, гріха, а не наслідком поганого навчання.
Деякі священики вважають, що подружжя, яке має сексуальні стосунки без думки про “чергову” дитину, керується лише єдиним мотивом – шукає насолоди. З такого погляду вірність Богові є вірністю природному праву. Крайній “біологізм” у поглядах таких священиків призводить до того, що всі прояви фізичної близькості, яка не закінчується вагітністю, вони трактують як “подружню мастурбацію” і засуджують.
З перспективи історії сексу оцінка християнства завжди буде однобічною, бо секс для християн – це також наближення до Таємниці єдності людини з Богом. Найблискучіші аналізи не вичерпають цієї Таїни, але вони можуть нас повернути на її сліди. Це правда, що багато християн має кепське сексуальне життя, але водночас багато сексуально розкутих людей почуваються самотніми. Ми живемо в часи, коли дехто сумнівається, чи доцільно мати стосунки на все життя. Це видно з того, що слова чоловік/дружина замінено на партнер/партнерка. Однак і досі стосунки, засновані на взаємному і вірному коханні, є ідеалом, якого шукають усі. Хоч багато хто піддає сумнівам інститут моногамного шлюбу і вважає його “вигадкою” Церкви, “сучасні пари” з відчаєм шукають нового бачення спільного життя, яке навчить їх, як кохати. Аргументація на користь полігамії (адже вірність неможлива для самців) з посиланнями на соціобіологію або еволюційну психологію має, однак, слабке місце: можна довести все, залежно від того, який вид мавп узяти до уваги. Але ж жодна людина, що прагне пристрасного й ніжного кохання, не скаже, що хоче кохатися з мавпою або що сама нею є, тільки “у вбранні”. Отець Томас Галік написав: “Можливо, тими, хто за якийсь час наново відкриє для світу забуту, глибоку таємницю людської сексуальності, будуть власне християни” (“ТР”, № 51-52, 2003). Однак, щоби до цього дійшло, секс мусить стати для них “молитвою тіла”, бо лише тоді матиме екзистенціально-символічну вартість.
Скопійовано чи ні немає значення, видно що людина цікавиться темою, консерватизм церкви не може допустити публічної думки питань сексу але це зовсім не означає що вона його заперечує. Священники також люди мають сім'ї і щось я не чув щоб у них було 10-ро і більше діточок значить з контрацепцією там все ок, або вони сексом займаються кілька разів за все життя
- Black
- Адміністратор
- Повідомлень: 5194
- З нами з: Чет 27 січня 2005 р. 11:39
- Стать: чоловіча
- Звідки: 127.0.0.1
- Контактна інформація:
Kazanov писав: Я вважаю коли вже одружені то секс це вже не секс а кохання, тобто стосунки з почуттями. Кохатися подружня пара має повне право навіть якщо і користуються зіпобіжними засобами та ліками.
Дуже часто люди одружені і між ними немає кохання і ніколи його не було. Або було і згуло. Починається зрада, відкриваєм нову тему - Ваше ставлення до подружньої зради???
- xXx
- Активний учасник
- Повідомлень: 443
- З нами з: Вів 01 березня 2005 р. 14:48
- Звідки: Україна, м.Луцьк.
Блек
Підтримую на рахунок теми. Що б ви зробили колиб дізналися про це? Як що ця зрада була на пьяну голову, які Ваші дії?, чи воно не повториться?,чи варто з цим боротися? Як запобігти зраді? Чи взагалі існує кохання? Може дійсно воно існує тільки тіль з початку стосунків?