Сторінка 2 з 6

Додано: Чет 16 березня 2006 р. 23:09
Poison
Танцює з Вітром, я колись теж мріяв але сіра буденність зжерла все те про що були ті мрії. Цю тему перечитав кілька раз ,останній раз після літри пива і поняв правду...

Додано: П'ят 17 березня 2006 р. 09:42
Black
Якщо чесно, то мені більш подобається планувати, аніж мріяти. Плани - це по суті, ті ж мрії, але більш реальні.

Додано: П'ят 17 березня 2006 р. 10:59
sashka
Да уш... завжди хочеться шоб мрії ставали реальністю і причом чим швидше тим краще... іноді після чарки, як подумаєш шо деякі мрії можуть ніколи і не збутися через ряд об"єктивних на те причин.... аж... але то вже зовсім інша історія :)

Додано: П'ят 17 березня 2006 р. 11:58
Belamor
Танцює з Вітром є щасливою точно. Вона має мрії. Це навпевно і є щастя - по дитячому мріяти.

Додано: Вів 21 березня 2006 р. 14:37
Танцює з Вітром
я щаслива не лише тому що в мене є мрії....я просто сприймаю життя не сірою буденністю, а живу моментами, які перекидають свідомість догори дном....

Додано: Вів 21 березня 2006 р. 19:22
Саня
Мрію про тиждень без комп'ютерів. Ну так щоб зовсім їх не бачити, не чути. Можна і без телевізора. Набридло. Сильно набридло. Треба робити перепочинок.
Літом класно було. Два тижні відпочинку. Тиждень навіть телевізора не бачив.

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 00:04
Танцює з Вітром
Часом складається таке враження, що навіть найнереальніші мрії можуть здіснитись….Варто лише закрити очі. Закрити очі і відпустити світ…Ставлю диск Enya і забуваюсь. Тонкий голос, що проймає до глибини душі… Хтось каже, що ця музика плоска та нецікава, але я часто дихаю повітрям омріяної мною Гренландії саме під цю музику… Відчуваю вітер на шоках, краплі дощу в долонях. Стою на одному з цих пагорбів, навколо лише простір, така маленька безкінечність для душі і тіла, свобода і радість. Кельтські, ельфійські мотиви… Це чомусь таке близьке мені. Оце дійсно музика для душі….
Чому ми даємо нашим мріям перетворитись в сіру реальність?.. Десь там глибоко в кожному з нас сидить дитина спроможна мріяти.. Тільки багато хто засадив цю дитину вглиб зашкарублої шкоринки, з якої той тоненький голосок не може бути чутен. Багато кому той голосок і непотрібен. А він мене підтримує на плаву. Хай вони й нездійсненні хай важко досяжні… Але…мрії…
Невже у вас немає власного маленького світу? Хтось скаже що це хмаринка в небі, хтось що це просто територія, огороджена муром від стороннього ока, хтось – що це одинока пуста кімната… Зараз я не шукаю образу йому, просто сюди ми “приходимо” коли нам погано або навпаки, добре… це в кожному з нас, щось таке…щось дуже цінне, що ви не хотіли б втратити… щось, що ми підсвідомо бережемо… невже у вас нема його? Думаю, що має бути…

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 10:52
Yurez
Є щось таке, але звертаємося туди коли вже дуже погано (великий рівень дискомфрту).
Правду кажеш про те що це огорожена територія - іншим туди зась.

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 11:27
Танцює з Вітром
в принципі зась то не завше, інколи самих близьких можна запустити. але так, ненадовго....

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 15:47
Yurez
І тільки на форумі можна писати те, що думаєш насправді, :) і то не завжди, коли всі на форумі один одного знають в лице, то не дуже то повідкриваєшся. Хтось не згоден? :wink:

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 15:55
Belamor
По-моєму це прояв дитячості людини, коли боїшся в лице висловити свої думки. Те шо думаю то й пишу на форумі і то саме можу повторити за пивом. Просто таке вже наше сучасне існування, що вживу рідко бачимося.

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 16:02
Black
Та блін почитати це все, здається дехто просто живе ілюзіями. Я все таки реаліст, хоча часами оптиміст чи песиміст. Треба реально дивитись на речі, жити, прагнути кращого і тоді все буде ОК. Думки я висловлюю що через інет, що вживу теж без проблем. Правда можливо не усім отак відразу, а один на один то стопроцентово. При чому я завжди маю свою незалежну думку, яку відстоюю.

Додано: Вів 28 березня 2006 р. 22:40
oks
варто лиш зупинитися на мить і тоді розумієш, про дещо, що ти маєш зараз колись ти не міг навіть мріяти, а бо мріяв несміливо, не сподіваючись, що пізніше воно прийде, здійсниться найнесподіваніше бажання.

я впевнена,що в кожного є щось таке. що здійснилося!
мрія,яка стала реальністю,
адже саме тому вони й існують

Додано: Нед 23 квітня 2006 р. 18:43
Лукава
Мрію:
Побачити діючий вулкан;
Потрапити в Корпус Миру;
Навчитися вірити;
.......це вам краще не знати............

Хочу:
З"їздити в Прагу і Санкт-Петербург;
Вивчити французьку мову;
Стати професійним фотографом.
........а далі список з циферкою в надцять нулів......... :roll: :roll: :roll:

Додано: Вів 25 квітня 2006 р. 10:18
Alexandoros
... але ваблом. :lol: