Сторінка 3 з 6
Додано: П'ят 24 березня 2006 р. 13:16
xXx
ТАК, треба просто жити. А якщо думати про останній день то так можна і прискорити події самогубством і потрапити в пекло
СТРАШНО
Давайте про таке не будемо.
Чи будемо думати як нам зустріти останній наш день!? Сум починається від такої думки!
Чи може краще радіти тим дням життя які прожили і проживем!?
Додано: П'ят 24 березня 2006 р. 15:36
erica
black писав:
Анфіса писав:black, ППКС. Але інколи думки всеж приходять...
Ну і що? Це всіх чекає. До смерті треба ставитися спокійно і немає там чого про неї думати чи боятися її. Вона неминуча. Краще задумайтесь над тим, як цікавіше життя прожити.
Думати і боятися це абсолютно різні речі!
А взагалі тема має показувати що для людини є найдорожчим, найцікавішим (на що не шкода потратити останній день життя) - імхо
Додано: П'ят 24 березня 2006 р. 15:38
xXx
Шариш АНФІСКА
Додано: П'ят 24 березня 2006 р. 15:38
erica
xXx, але такі думки допоможуть цінувати те що маєш...
Додано: П'ят 24 березня 2006 р. 15:43
xXx
Воно так і є. Багато цінного в нашому світі є і буде поки ми живемо. Треба насолоджуватись тим що маємо.
Є люди які живуть гірше в різних розуміннях. І теж радіють свому життю.
Додано: П'ят 24 березня 2006 р. 16:04
keepo
Невже всі так бояться останнього дня, що поодинці його зустріти нехочуть.
Додано: Суб 25 березня 2006 р. 02:00
desert
Останній день мого життя я хотіла б провести насамоті, щоб оцінити пройдене, а якщо я й захочу з кимось попрощатися, то це буде лише один-єдиний друг. Ось так от.
Додано: Вів 28 березня 2006 р. 12:23
Poison
Раджу прочитати а то я бачу що деякі люди ще не вийшли з підліткового віку коли такі питання і виникають в голові.
http://www.jaroslaff.net/modules.php?na ... ws_id=2601
Додано: Вів 28 березня 2006 р. 12:35
Black
Мене питання останнього дня життя мало волнує. Прийде і все. Так має бути. Це аксіома. І весь прикол, що це може статися будь-коли. Як можна щось планувати в цей день. Йдеш по вулиці, впала сосулька на голову, простромила і все. Не встиг попрощатись або трахнутись з кимось...
Ой горе, блін.
Живіть і тащіться собі, а не про херню думаєте.
Додано: Вів 28 березня 2006 р. 13:31
Belamor
Ха ха ха пойсон ну я по натурі гуморист. Але ж ти глянь на свій підпис Patria o Muerte. В цю тему якраз ха ха ха.
Додано: Вів 28 березня 2006 р. 20:16
Poison
В цьому згідний ,але я не фаталіст і життя це найкраща і найцінніша штука що є в людини.Кубинске гасло "Батькивщина або смерть" не означає що смерть має бути власною це смерть ворогам батьківщини.
Додано: Сер 29 березня 2006 р. 21:04
Yurez
Ми тут так багато нашрайбали про те як проведемо останній день і все так гарно, та блін переконався недавно, що все це згодиться тільки для психологічного тесту, ажніяк не для реальної ситуації: як тільки стане відомо що наступний день - останній, ви зрозумієте розумом що треба там гарно провести цей день, те се, але основного інстинкту ніхто не відміняв - думаєш одне, а робиш інше- бігаєш кругами, вигукуючи: "Рятуйте! Я занадто молодий, щоб померти!" Ось така ситуація більше схожа на останній день.
Додано: Пон 01 травня 2006 р. 23:27
MORRIGHAN
дійсно, людина, яка знає, що сьогодні помре, не буде веселитися. вона просто буде усвідомлювати, що більше ніколи не побачить близьких, родичів, рідне місто. блін, такий депресняк зразу хватає, навіть коли це пишеш. краще не знати, коли твій останній день і жити Carpe Diem & Die Laughing
Додано: П'ят 05 травня 2006 р. 00:16
Танцює з Вітром
Останній день життя…смерть загалом….чому люди бояться смерті????
Хм, мене це завше дивувало… Всі помруть, смерть – єдине, що ми знаємо точно, єдина істина в цьому богом забутому житті…до смерті. Як на мене людина готується все життя… І якщо, як ви кажете, нам на голову впаде якась херня, ми будем готові і до цього… Головне – жити, поки живеться… коли треба буде – помру… Тільки от визначити ціль свого життя, свого існування би… Прожити більш-менш гідно, достойно, щоб в останній день можна було б згадати….
Мені подобається варіант – залишити по собі часточку тепла в серцях людей, які нам дорогі…
Додано: П'ят 21 липня 2006 р. 23:11
Shakal^6&7
останій день життя.....
Встаю.Підхожу до зеркала.кажу-
*ну як прожив свої 15 років?Сподобалось?
*та ні, міг і краще!
* чому ж придурок не прожив краще?
*яка в біса різниця?чим тупіше прожив тим швидше помреш і не будеш перед тіткою з косою згадувати своє гидотне життя!
беру ножниці.І вирізаю якусь цікаву фігуру, з свого довгого волося.сміюсь.
*ну як?
*та нічого?
беру опсент.мию голову.прицьому співаю*було 99 пляшок пива!*помив.знімаю з себе весь шмот.одягаю памперс.беру пляшку текіли.вихожу на вулицю і направляюся до верховної ради України.прихожу.
підхожу блище.кидаю пляшку в двері.
*хтось дома є?
вибігають два товстих мента.
*О! суки подруги!
починають мене заламувати.одного б*ю в пику іншого поміж ніг.знімаю памперс і кидаю на них.іду до дверей.починаю там розкладувати фекалії.прицьому співаю*що воно таке.не розумію.на ощюп дуже м*яке*.встаю іду до найблищого фонтану миюсь.прицьому співаю*грязнюлька танюша,помила би ти уши*потім декілька годин тікаю від органі прявопорядку.коли все начепто стихає, іду до найбільшого магазину зброї.силою віднімаю кольт 9,11.40.бачу що молодий чоловік образає дівчину.4 постріли і мій сміх.на перехресті сталася аварія. якись бик, наїждзає на пенсіонера. сім пострілів і дід падає в обморок.іду далі.якись маленький хлопчик сидячи на бардюрі,кидає камінці в маленьке кошиня.4 постріли, малого зносить вантажівка.Тікаю від БЕРКУТА....прихожу додому. беру гітару, клаптик паперу.вилажу на дах.пишу пісню.співаю.будинок оточують люди з віділу спецназу.я співаю.
*досить!ми вам допоможим!здавайтеся!
плюю йому в око.продовжую співати.спецназ починає штурмувати дах.я пригаю.на даху цитата*що поробиш, життя закінчилось!*
The end
