Форум Луцької інтернет-спільноти

Я коли нервуюсь і це повязано з компом їбашу по клаві, а потім нажимаю ресет. Деколи дістається монітору. Щойно 2 перші пункта зробив.

Часом хочеться в монітор влупити. Інколи стримуюся в міліметрах від поверхні ... нда нервішкі пошалюють ...

невже ви нервуєтесь лише за компом? "Клава, монітор, ресет". Я, наприклад, коли справді нервуюся, починаю ходити, не можу сидіти.

А я намагаюсь слухати музику. Дуже допомагає і не тільки коли нервуєшся.

Ха ви щасливі люди ,я по натурі холерік і щоб заспокоїтись мені треба покричати на когось хоч на кота який тупо дивиться на тебе як на дурня (звичайно якщо не він є причиною).Китайські психологи радять для знятя нервового напруження потрібно взяти подушку і уявити її джерелом вашого роздратування ,а потім пиздити її кулаками до нестями і все пройде,перевірено. Для sashka це простіше в нього є груша яку він досі не повісив напевно

Я думаю, те що допомагаю китайцям-японцям, нашому чєлавєку не допоможе. Бо такі стреси, як в них, в нас цілодобово. Згадав фільм зі Шварцом "Червона спека":
- А как ви снімаєте стрес?
- Пйом водку.

Напитися добре - ось і стрес пройшов.
Але краще не нервуватись, а стримувати себе. Так би мовити займатись самоконтролем. Колесико заспокійливе випити на крайняк. Але причиняти шкоду комусь чи чомусь - це безглуздо. Крик - це прояв слабкості.
Я досить часто, якщо роздратований - граюсь на компі в іграшку з великою кількістю крові і вбивств. Це мене заспокоює.

2Dzek
Так, це добре помагає, буває думаєш - "зараз точно когось замочу, або в компі, або насправді", та комп буває так далеко...

ну якщо вже таке трапляється то люблю вмазати коньяку... здається помагає.
poison писав:

Для sashka це простіше в нього є груша яку він досі не повісив напевно

Грушу ше не повісив, не придумав де б то її краще повісити і як. і рукавички спеціатєльні до неї треба прикупить... і тоді звиздець всім хто біля неї опинеться

2sashka
руки бінтом еластичним замотай і можеш грушу місити як хош, нічо їй не буде

Хочу вас розчарувати стрес алкоголем незнімеш а тільки усугубиш свій стан, так каже офіційна медицина. Так дійсно спочатку наступає легка ейфорія ,але із збільшенням вжитого алкоголю вона переростає в деприсивний алкогольний синдром ,ніколи не помічали коли вже нормально випив то душа защимить то на сльозу пробє (в особо крайніх випадках).Те що я тут нашкрябав звісно незначить що я не люблю нажратись до зелених попугаїв,і це знання в мене зразу ж пропадає після третьої.

Деперсивний стан наступає, якщо кілька днів підряд пити. Буває, що страшно на вулицю вийти. Йдеш по вулиці, а тобі страшно. Ак оли собі вєчєрком вмазав після стресу, то це помагає реально.

Нервуватись і бути в стресі - це для мене різні речі. Між ними не можна поставити знак рівності, це швидше такий собі ланцюг з альтернативними варіантами. Нервуюсь я рідко, але буває, після цього може настати стрес (потім все це дєло може перерости в депресняк...), але зазвичай навпаки - з"являється настрій, радість...
...здається мені що обговорення в цій темі трохи не туди повернуло...

кагды я нервничаю, тагды заганяю свою тачиллу до полусмерти по ночному городу(видимо нервничаю часто - покрышки давно пора менять:) +кричу шо бальной, включаю ROCK, гоню на прoхожих ниггерофф...................гм... кидаю свою девчонку.......................a потом думаю

a ya kolu nervyyusya prosto nikolu nichoho ne spryymayu serjozno
ale zavzhdu spochatky dymayu, znayu ,wo nervu do dobra ne dovodyat, yakwo ya kohos obrazula pid chas nervyvannya to zavzhdu na nastypnyy den podzvonyu i vubachysya a to meni vazhko