Форум Луцької інтернет-спільноти

Для С. Н. В.
Розлука (Літо)

У очах твоїх спалахи вітру
Розбудили осінню печаль.
Ми ідемо до обріїв літа
Знов між нами дороги і даль.

Ти слова ніжно-ніжно шепочеш
І сльоза знов тече по щоці
Я не знаю, що небо пророчить,
Що тримає у своїй руці.

Он зоря пролетіла щаслива
Нам надію дарує вона.
І бажання нехай наше лине,
Хай мостами крізь далі єдна.

От і все я і ти на одинці
Ти десь там – я залишився тут.
Та в серця вкарбували ми міцно:
“Я сумую, чекаю, люблю...”

Балада про чайку

Далекий простір серця твого,
Та сіль не будить в нім тривогу.
Ти бачиш лиш туманний простір,
А я ту чайку й тихий острів.

Безмежність моря доль людських
З-під неба погляд цей шукає.
А люди дивляться у слід:
“Живе собі й турбот не знає”

Приспів:
А те, що крила б’ють вітри,
Що кожен день одна вітає,
Що серце прагне висоти –
Про це ніхто не запитає!

“Та їх же сотні кожен день
У синім мареві зникає
Живуть вони не для пісень
Живуть, їдять, ну ще літають.”

І ми живем і кожен день
Кудись ідем і щось шукаєм.
Хтось зайде птаху висоти –
Когось цей острів поховає.

Приспів:
А чайку пестить височінь
Долоні моря обіймають.
Ну ось ви вибрали – це тінь,
А ми під небом помираєм!..

Балада про чайку

Далекий простір серця твого,
Та сіль не будить в нім тривогу.
Ти бачиш лиш туманний простір,
А я ту чайку й тихий острів.

Безмежність моря доль людських
З-під неба погляд цей шукає.
А люди дивляться у слід:
“Живе собі й турбот не знає”

Приспів:
А те, що крила б’ють вітри,
Що кожен день одна вітає,
Що серце прагне висоти –
Про це ніхто не запитає!

“Та їх же сотні кожен день
У синім мареві зникає
Живуть вони не для пісень
Живуть, їдять, ну ще літають.”

І ми живем і кожен день
Кудись ідем і щось шукаєм.
Хтось зайде птаху висоти –
Когось цей острів поховає.

Приспів:
А чайку пестить височінь
Долоні моря обіймають.
Ну ось ви вибрали – це тінь,
А ми під небом помираєм!..

Я молчу... Засыпаю, как мёртвый, и живу на яву...
Я лечу... И себя я теряю в этом страшном бою.
Я ищу в боли рук искалеченых мораль свою.
Я живу, только стены повалены в крепость мою.

Кто сказал, что рука сламается в леденую боль
Я играл, а по пальцам моим словно слёзы кровь.
Кому жить, а кому стонать и ползать повелено.
Я молчу, слышу раненый голос где-то затеряный.

Я лежу и потеряный смех из груди вырывается
В сердце боль от неё страдают, от неё спиваються.
Кто-то плачет, что не может ничего изменить.
В подземелье тёмном Ариадна плетёт свою тонкую нить.

Я учил, я других поднимал, отпускал в небеса,
Я любил любоваться полётом закрывая глаза,
Но прервал, я чужой полёт увлекая вдаль
И упал розбитым телом прикрывая мораль

Я пойду по тропинке каменной босеком по утру
Там найду я ручей затеряный, а в ньом душу свою.
Я стою на коленях молча и смотрю в небеса.
Я убил, но жизнь забрал...

Чому дощ сумний?

Холодний дощ, що не стихав,
Не відчував, не відчував.
Не забував ні сліз, ні слів,
Він лиш мовчав, він лиш хотів.

Хотів спитати він чому,
Чому весь час лише йому.
Дарують образи сумні
І сльози-краплі дощові.
Чому, чому лише йому
Лише йому, лише йому...

Чому вмирає на вікні,
Чому малює сірі дні,
Чому сльозою він стає
І сумом жалю завдає.
Чому сльозою він стає
І шумом жалю завдає, завдає. (2 рази).

А він сміятися хотів
У веселкових барвах днів
У ранінішній росі небес
На крилах казок і чудес.

Він так хотів почути сміх,
Що від закоханих прибіг,
Коли вони під шум дощу
Кричали “Я тебе люблю!..”

Він так хотів, він так хотів,
Зацілувати світ без слів.
Та світ спитав його “Чому,
холодні губи у дощу?”

Гоп-стоп, ми заховались між гілля.
Гоп-стоп, і дочекались москаля.
Тепер розплачуватись пізно,
По Карпатах грізно
Пролунало наше: «СЛАВА!»,
Подивись направо,
а ми тебе граблями зліва,
і все – кінець екскурсії в горАх.

Гоп-стоп, ти був не гречний щодо нас.
Гоп-стоп, мабуть тому, шо .. ти москаль.
А в горах серед літа жарко –
Ти скинув маринарку*,
Ліпше б ти її не скинув!
- Куме, глянь на спину!
Хто відправив цю ск.. людину
У гори у футболці «ССР»?!

Гоп-стоп, Степане, пхай му під ребро!
Гоп-стоп, вважєй шоб не попсув добро!
На наших писках* сонця бронза
- Хлопці, кличте ксьондза!
Аби труд наш був не марний,
Най відправить гарний,
Надзвичайно популярний
У сільському храмі парастас*
Покличте ксьондза поки можна!
- Ну что, товаріщ, сложна?
Подивися недалеко
Звив гніздо лелека
На трубі, шо символічно
Ми назвали «Дружба-нафтогаз»

http://video.rutube.ru/7fce354caff6108551affe7ce1b25574

Hunter, дуже гарно. Ну просто, бальзам на душу.

Kima писав:Hunter, дуже гарно. Ну просто, бальзам на душу.

Так, дуже гарно, згідна..


П.С. Бєламор, ужос, не засмічуй такою фігньою хоч цю творчу тему

Золушка писав:
П.С. Бєламор, ужос, не засмічуй такою фігньою хоч цю творчу тему

Ха ха ха творча тема. Мда Золушка ...

Belamor писав:

Золушка писав:
П.С. Бєламор, ужос, не засмічуй такою фігньою хоч цю творчу тему

Ха ха ха творча тема. Мда Золушка ...

Я рада що тобі весело

Але всерівно не засмічуй

Kima писав:Hunter, дуже гарно. Ну просто, бальзам на душу.

Золушка писав:Так, дуже гарно, згідна..

Вельми вдячний панянкам за високу оцінку моєї скромної творчості.

НАПИСАННЯ ЖИТТЄПИСУ
Що потрібно?
Потрібно написати заяву,
а до заяви долучити життєпис
Незважаючи на тривалість життя
життєпис повинен бути коротким.
Обов'язкова стислість і відбір фактів.
Зміна краєвидів на адреси
і мерехтливих спогадів на нерухомі дати.
З усіх кохань вистачить шлюбного,
а з дітей тільки народжені.
Важливіше, хто тебе знає, ніж кого знаєш ти.
Подорожі тільки закордонні.
Приналежність до чого, але без для чого.
Відзнака без за що.
Пиши так, ніби ти з собою ніколи не розмовляв
і обминав здалеку.
Помовч про собак, котів і птахів,
реліктовий мотлох, приятелів і сни.
Згадай скоріше ціну ніж вартість
і заголовок ніж зміст.
Важливіший розмір черевиків, ніж куди він іде,
той, ким вважаєшся.
До того додай фотокартку з відкритим вухом.
Враховується його форма, а не те, що чути.
Що чути?
Гуркіт машин, що мелять папір.

Шимборська

Kima писав:Це, як то кажуть, на злобу дня.

Вчора напився, зламав деревце
Соромно, людям дивитись в лице.
Бив себе в груди, бив себе в лоб,
знову напився - і мать його в йоб!

РЕАЛЬНО КРУТЕЗНИЙ ВІРШ!!!!!!